справа№1340/3721/18
26 лютого 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Винник В.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача від 10 лютого 2021 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 1340/3721/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії , -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду від 17.12.2018 набрало законної сили 28.03.2019.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява від 10.02.2021 за вх. № 8870 в якій просить суд:
1. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у повному обсязі.
2. Винести окрему ухвалу на керівника Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області ОСОБА_2 , та посадових осіб за бездіяльність і невиконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що позивач 15 травня 2019 року звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про відкриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 16.05.2019 відкрито виконавче провадження (ВП№ 59127578) з виконання вищезазначеного виконавчого документа та зобов'язано боржника виконати рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 31.05.2019 № 13725/03.29-15, який був адресований Державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби вказано наступне: «З 01.04.2019 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить - 3536,03 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 05.03.2019 (дня набрання рішення законної сили) по 31.03.2019 в сумі 279,97 грн., виплачена ОСОБА_1 відомостями квітня 2019 року. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2016 по 04.03.2019 в сумі 12256,58 грн. буде виплачена ОСОБА_1 в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ».
29 серпня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, державним виконавцем було скеровано вимогу, в якій було зобов'язано виконати рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 20.09.2019 за №24828/03.29-15, який був адресований державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби зокрема вказано: «За період з 01.01.2016 по 04.03.2019 в сумі 12256,58 грн., буде виплачена ОСОБА_1 в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649»
На адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 03.10.2019 року та 01.11.2019 року державним виконавцем повторно скеровані вимоги державного виконавця в якій зобов'язано виконати рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 19.11.2019 за № 31530/03.29-15, який був адресований державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби зокрема вказано, що доплату пенсії ОСОБА_1 , по рішенню суду за період з 01.01.2016 по 04.03.2019 в сумі 12256,58 грн. включено до реєстру судових рішень №42315.
На підтвердження вищенаведених обставин позивач (заявниця) надала докази на підтвердження невиконання рішення суду та докази примусового виконання виконавчого листа № 1340/3721/18 виданого 03.05.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просить суд задовольнити таку.
Представник відповідача заперечив щодо заяви про встановлення контролю та надав суду заперечення заяву позивача від 10.02.2020 року, в яких вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення. З 01.4.2019 року розмір пенсійної виплати заявника становить 3536, 03 грн. Доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 04.03.2019 року в сумі 12256, 58 грн., буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України. Вказують, що інформація щодо рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року у справі № 1340/3721/18 внесена Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Держаного бюджету України. Просить суд відмовити в задоволенні заяви про встановлення контролю.
Розглянувши подану заяву, суд виходить із наступних мотивів.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Судом встановлено з поданих доказів до матеріалів справи, що Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення. Доплата пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду за період з 01.01.2016 по 04.03.2019 року, згідно розрахунку становить 12256, 58 грн.
Однак, як встановлено судом, вказана сума на даний час не виплачена, та доказів протилежного відповідач не надав.
Таким чином, рішення суду від 17.12.2018 в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016, відповідачем не виконано.
Відповідно до частини першої ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд розцінює заяву позивача, як заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 1340/3721/18, та враховуючи вказані обставини вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
При цьому суд враховує, що оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України надають суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Водночас, суд звертає увагу на те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Щодо винесення окремої ухвали на керівника Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області ОСОБА_2 , та посадових осіб за бездіяльність і невиконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала - не обов'язок суду, а право.
В даному випадку суд не вбачає підстав, визначених ст. 249 КАС України для постановлення окремої ухвали. Таким чином, заява позивача в частині винесення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 382 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 17.12.2018 року у справі № 1340/3721/18.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 02 березня 2021 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна