02 березня 2021 року справа №380/8716/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Галицької районного адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення віконних заповнень до автентичного стану.
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Ф.Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), в якому просить суд зобов'язати відповідачів, за власні кошти привести до автентичного вигляду самовільно встановлені десять віконних заповнень у квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.06.2020 ЛМКП «Айсберг» скерувало ОСОБА_1 попередження, яким зобов'язало надати дозвільні документи на встановлення металопластикових вікон. 22.07.2020 ЛМКП «Айсберг» склало протокол про адміністративне правопорушення №390, яким встановлено, що ОСОБА_1 самовільно провела заміну дерев'яних вікон на металопластикові вікна у квартирі АДРЕСА_1 . 13.08.2020 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 74 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Згідно з постановою адміністративної комісії відповідач порушив ст. 150 КУпАП, а саме - ОСОБА_1 самовільно замінила дерев'яні вікна на металопластикові за адресою: АДРЕСА_1 , що виявлено майстром ЛМКП «Айсберг» 22.07.2020. 20.08.2020 ЛМКП «Айсберг» скерувало ОСОБА_1 попередження №670, яким зобов'язало привести до автентичного вигляду віконні заповнення в квартирі АДРЕСА_1 . 10.09.2020 комісією ЛМКП «Айсберг» складено акт, яким встановлено, що ОСОБА_1 власниця квартири, станом на 10.09.2020 попередження про приведення вікон до попереднього стану (автентичного вигляду) не виконала. Позивач свої вимоги обґрунтовувала покликаючись на те, що будинок на АДРЕСА_1 знаходиться в межах історичного ареалу міста відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львов» Зазначає, що відповідно до п.1 Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.08.2007 № 643 «Про впорядкування заміни та встановлення віконних і дверних заповнень фасадів на території історичного ареалу м. Львова» (із наступними змінами) заміну та встановлення віконних заповнень фасадів будинків усіх форм власності, які розміщені в історичному ареалі міста, виконувати за наявності погодженої у встановленому порядку проектної документації.
Відповідачі заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надали, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованною кореспонденцією за адресою відповідно до приписів ч.8 ст.126 КАС України.
Надісланий за вказаною у позові адресою відповідачів поштовий конверт з зазначеною ухвалою суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, повідомлення відповідачів про розгляд справи також здійснювалося у спосіб, передбачений ст.130 КАС України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб порталі Судова влада України.
Суд встановив таке.
Будинок №2 на вул. вул.Митрополита Андрея перебуває на балансі Львівської міської ради, на обслуговуванні Львівського міського комунального підприємства «Айсберг».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.09.2020 №224256522 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно із довідками форми №2 з місця проживання про склад сім'ї та прописки, виданої Львівським міським комунальним підприємством «Айсберг», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 18.03.1988 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
25.06.2020 ЛМКП «Айсберг» скерував попередження ОСОБА_1 , яким зобов'язало надати дозвільні документи на встановлення металопластикових вікон. 22.07.2020 ЛМКП «Айсберг» складено протокол №390 за ст.150 КУпАП щодо ОСОБА_1 за самовільне проведення замін дерев'яних вікон на металопластикові у квартирі АДРЕСА_1 .
13.08.2020 адміністративною комісією при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради розглянуто вказаний протокол та прийнято постанову №74 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 51,00грн.
20.08.2020 ЛМКП «Айсберг» скеровано ОСОБА_1 попередження №670, яким зобов'язано до 10.09.2020 привести до переднього стану вікна власної квартири АДРЕСА_1 , які замінені на металопластикові.
10.09.2020 ЛМКП «Айсберг» складено акт обстеження з виходом на місце про те, що мешканкою квартири 8 ОСОБА_1 , не відновлено десять дерев'яних вікон, які вона самовільно замінила на металопластикові у своїй квартирі, на центральному фасаді будинку АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку розпорядження, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема:
- визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць (п. 12);
- погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних
заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини (п.14).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включене місто Львів.
Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (зі змінами і доповненнями) (далі - Порядок).
Згідно з п.4 Порядку відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Міністерство культури України та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
Відповідно до п.12 Порядку визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Міністерством культури України.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства межі історичного ареалу встановлюються науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населеного місця, яка погоджується відповідним органом місцевого самоврядування та затверджується Міністерством культури України.
Тобто, межі історичного ареалу населеного місця вважатимуться належним чином визначеними тільки після їх затвердження Міністерством культури України.
На офіційному сайті Міністерства культури України за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=244995501 міститься інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць наказами Міністерства культури України. Суд встановив, що межі історичного ареалу міста Львова Міністерством культури України станом на 02.03.2021 не затверджені.
Відповідно до положень ст.7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Законодавство, яке діяло на дату прийняття рішення виконкому Львівської міської ради №1311 від 09.12.2005, не передбачало повноважень (власних чи делегованих) виконавчих комітетів рад щодо затвердження меж історичних ареалів населеного місця.
Тому, рішення виконкому Львівської міської ради №1311 від 12.09.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» не може вважатися достатнім документом, для того, щоб вважати затвердженими межі історичного ареалу міста Львова, без погодження таких меж центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, тобто Міністерством культури.
Крім того, судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 не належить до пам'яток культурної спадщини, не є пам'яткою архітектури ні державного, ні місцевого значення, а відтак, якоїсь спеціальної цінності собою не представляє.
Також, судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 всі вікна замінено на металопластикові. Паспорту фасаду будинку позивачем не долучено.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні позову Галицької районного адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення віконних заповнень до автентичного стану - відмовити.
Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Лунь З.І.