Іменем України
22 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/419/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позивача ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,-
25 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного Пенсійного фонду України Луганської області від 10 листопада 2020 року № 38 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 23.06.2008 по 29.12.2011 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03 листопада 2020 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 03.11.2020 позивач звернувся до Марківського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно з статтею 114 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви відповідні документи. Рішенням Марківського ОУПФУ Луганської області від 10.11.2020 № 38 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 ч.2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що з наданих позивачем документів вбачається, що його загальний стаж роботи становить 36 років 7 місяців 17 днів, з них стаж роботи на пільгових умовах відповідно до записів трудової книжки та відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування складає 6 років 0 місяців 6 днів.
До пільгового стажу за Списком №2 зараховано період роботи з 30.06.1998 по 20.07.2000 в Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав», за Списком №1 зараховано період з 26.04.2010 по 29.12.2011 в ВП «Шахта «Харківська» ДП «Ровенькиантрацит», з 30.12.2011 по 31.03.2013 в ВП «Шахта «Харківська» ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 01.04.2013 по 30.09.2014 та з 01.05.2015 по 30.11.2016 в ВП «ШУ Свердловське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (в листі помилково зазначено іншу назву підприємства, вірна назва - ВП «Шахта» Харківська» ДП «Свердловантрацит»).
Не зараховано до пільгового стажу період роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 в якості електрослюсаря 3 розряду на дільниці стаціонарного обладнання (з 04.10.2008 за електрослюсаря 5 розряду на дільниці стаціонарного обладнання) в ВП «Шахта» Харківська» ДП «Ровенькиантрацит», оскільки до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, та відомості про проведення атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачено ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач з рішенням відповідача не погоджується, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.37-38).
15 лютого 2021 року від представника відповідача за вх.№ 6295/2021 надійшов відзив на позов від 11.02.2021 (а.с. 45-52), в якому зазначено, що загальний стаж роботи позивача складає 36 років 7 місяців 17 днів, з них стаж роботи на пільгових умовах згідно записів трудової книжки та відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування складає 6 років 0 місяців 6 днів. До пільгового стажу за Списком № 2 зараховано період роботи з 30.06.1998 по 20.07.2000 в Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав", за Списком № 1 зараховано періоди з 26.04.2010 по 29.12.2011 в ВП "Шахта"Харківська"ДП "Ровенькиантрацит", з 30.12.2011 по 31.03.2013 в ВП "Шахта"Харківська" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", з 01.04.2013 по 30.09.2014 та з 01.05.2015 по 30.11.2016 в ВП "ШУ Свердловське" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" . Не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 в якості електрослюсаря 3 розряду на дільниці стаціонарного обладнання (з 04.10.2008 електрослюсаря 5 розряду на дільниці стаціонарного обладнання) в ВП "Шахта"Харківська"ДП "Ровенькиантрацит", оскільки до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, та відомості про проведення атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачено частиною 1 статті 114 розділу ХІУ-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, Враховуючи вищевикладене, управлінням вирішено відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 11-14), фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.11.2020 № 925-5000321656 (а.с. 15).
03.11.2020 позивач звернувся до Марківського об'єднаного Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійоного віку на пільгових умовах за Списком № 1 згідно зі статтею 114 розділу XV «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 61).
Станом на 11.11.2020 відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Призначення пенсії загальний стаж ОСОБА_2 складає 36 років 7 місяців 17 днів, пенсію позивачу призначено довічно на підставі ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», розмір пенсії - 8265,90 грн (а.с. 57).
Рішенням Марківського ОУПФУ Луганської області від 10.11.2020 № 38 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 31).
До пільгового стажу за Списком № 2 зараховано період роботи з 30.06.1998 по 20.07.2000 в Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав", за Списком № 1 зараховано періоди з 26.04.2010 по 29.12.2011 в ВП "Шахта" Харківська" ДП "Ровенькиантрацит", з 30.12.2011 по 31.03.2013 в ВП "Шахта"Харківська" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", з 01.04.2013 по 30.09.2014 та з 01.05.2015 по 30.11.2016 в ВП "ШУ Свердловське" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит". Не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 в якості електрослюсаря 3 розряду на дільниці стаціонарного обладнання (з 04.10.2008 електрослюсаря 5 розряду на дільниці стаціонарного обладнання) в ВП "Шахта" Харківська" ДП "Ровенькиантрацит", оскільки до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, та відомості про проведення атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачено частиною 1 статті 114 розділу ХІУ-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що загальний стаж роботи позивача складає 36 років 7 місяців 17 днів, з них стаж роботи на пільгових умовах згідно записів трудової книжки та відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування складає 6 років 0 місяців 6 днів.
Суд звертає увагу на ту обставину, що в оскарженому рішенні відповідача прямо зазначено, що за Списком № 1 зараховано періоди з 26.04.2010 по 29.12.2011 в ВП "Шахта" Харківська" ДП "Ровенькиантрацит", отже позивач помилково просить суд зарахувати цей період до його пільгового стажу, оскіль він і так зарахований відповідачем.
Отже, спірними періодами пільгового стажу позивача є період роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 в ВП "Шахта"Харківська"ДП "Ровенькиантрацит".
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить такі записи щодо спірного періоду роботи (а.с.16-24):
запис № 15 - 23.06.2008 прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю стаціонарного обладнання - наказ 160/к 23/0608, наказ 258 від 27.04.2005 про атестацію робочих місць;
запис № 16 - 04.10.2008 переведений підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю стаціонарного обладнання - наказ 246/кб.02.10.2008, наказ 285 від 27.04.2005 про атестацію робочих місць;
запис № 17 - за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1 згідно з наказом № 357 від 26.04.2010;
запис № 18 - 09.12.2010 Міністрство вугільної промисловості України реорганізовано у Міністерство енергетики та вушільної промисловості України на підставі Указу Президента України від 09.12.2010;
запис № 19 - 29.12.2011 звілнений за переводом у відокремлений підрозділ «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» п.5 ст.36 КЗпП України - наказ № 317/к від 29.12.2011.
Зазначені записи завірені підписами відповідальної особи, а також мають відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, запис про звільнення завірений печаткою підприємства.
Отже, твердження відповідача, що вказані записи трудової книжки позивача не містять повної інформації щодо його зайнятості протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а також відсутність відомостей про атестацію робочого місця позивача за вказаний період не відповідають дійсності.
Крім того, на підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано уточнюючу довідку: № 361 від 08.09.2020 (а.с.25), накази № 285 від 27.04.2005, № 357 від 29.04.2010 (а.с. 26,28) та перелік робочих місць працівників, відносно яких за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 (а.с. 27).
Суд також звертає увагу на ту обставину, що позивач за відомостями трудової книжки з 30.12.2011 працював електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею дільниці стаціонарного обладнання у відокремлений підрозділ «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (наказ 1/к-н від 30.12.2011), робоче місце атестоване з пільгових умов праці, підтверджено право на пенсійне забезпечення відповідно списку №1 згідно з наказом №4 від 30.12.2011; ВП Шахта «Харківська» та інші об'єднані у ВП «Шахтоуправління Сверловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» згідно з наказом від 21.12.2012 №405, позивачем продовжено роботу в цьому підрозділі на підставі наказу №29/к від 25.03.2013 на дільниці стаціонарного обладнання №3, за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1 згідно з наказом № 12 від 06.04.2013; позивача звільнено за власним бажанням 22.03.2017 на підставі наказу №06-к від 22.03.2017. Зазначені записи завірені підписами відповідальної особи, а також мають відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи, запис про звільнення завірений печаткою підприємства.
В оскарженому рішенні зовсім не зазначено підстав неповного зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ВП «Шахтоуправління Сверловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», помилково зазначено, що позивач працював ВП "Шахта"Харківська" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", ВП "ШУ Свердловське" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".
В той же час, відповідач в оскарженому рішенні (посилаючись на вимоги листа ГУ ПФУ в Луганській області зазначає, що пільговий стаж має визначатися саме за відомостями по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ (форма ОК-5)) зовсім не вказує про наявність таких відомостей за період роботи позивача, а відмовляє позивачу в призначенні пенсії на підставі неповноти записів трудової книжки.
Крім того, відповідачем до відзиву не додано відомостей ОК-5 на підтвердження правильності зарахування позивачу пільгового стажу.
Однак, додане до відзиву рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 05.08.2020 №1268 про відмову позивачу в призначенні пенсії (яке позивач не оскаржує) містить відомості про те, що Шахта «Харківська» територіально знаходиться в м. Довжанськ (до 2016 року м. Свердловськ), на тимчасово окупованій території, але підприємство перереєстроване на підконтрольній території України, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 є дані за весь період роботи заявника (а.с.67-69).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до пільгового стажу за списком №1 період його роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 в ВП "Шахта"Харківська" ДП "Ровенькиантрацит", а також неповністю зарахував період роботи позивача з 30.12.2011 по 22.03.2017 у ВП «Шахта Харківська» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ВП «Шахтоуправління Сверловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», оскільки цей період роботи позивача повністю підтверджений як в записах його трудової книжки так і в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 є дані за весь період роботи, що визнають самі пенсійні органи.
Надаючи оцінку оскарженому рішенню, суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V.
Частиною 1 ст. 114 Закону №1058-1V встановлено те, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-1V на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно паспортних даних, ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилось 50 років. Тобто станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (03.11.2020) позивач досяг віку 53 років, відповідачем в оскарженому рішенні зазначено, що позивач має загальний стаж роботи 36 років 7 місяців 17 днів, з них стаж пільговий - 6 років 0 місяців 6 днів.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (60 років): чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзац двадцять четвертий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-ІУ).
Позивач у рішенні зазначив, що загальний та пільговий стаж роботи визначається за записами трудової книжки та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5) згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж згідно відомостей по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-1У передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, визначено, що у випадку відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій та їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичиої операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Під час дослідження трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 судом встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо періоду роботи з 29.12.2011 (а.с. 21-22).
Записи у трудовій книжці здійснено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Крім того, позивач надав суду копії наказів про атестацію робочих місць за умовами праці від 27.04.2005 № 285 та від 27.04.2005 №357 (а.с. 26,28), якими підтверджується право на пільгову пенсію відповідно до Списку № 1.
Окрім іншого позивачем надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08.09.2020 № 361, в якій зазначено, що позивач виконував гірські роботи у період з 23.06.2008 по 29.12.2011 за професією Електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею. Зазначена посада передбачена Списком №1 розділу І підрозділу 1 пунктом 1.1а, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 №36 (а.с. 25).
Щодо посилань відповідача на неможливість врахування наданих позивачем уточнюючих довідок, суд дійшов таких висновків.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючих довідок від 22.08.2019 № 632/09-05, № 629/09-05, № 624/09-05, № 626/09-05, № 627/09-05, № 628/0905, № 630/09-05, № 631/09-05, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.
Тому, суд приймає до розгляду зазначені документи для визначення пільгового стажу позивача у спірні періоди його роботи.
Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала такі документи.
Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та подана позивачем довідка містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, а також підтвердження пенсійними органами тих обставин, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 є дані за весь період роботи позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії за ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинними документами, не повинна покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка містить усі необхідні реквізити та відомості.
Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).
Відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, а також тих обставин, що позивачу було належним чином повідомлено про підстави неврахування вказаного трудового стажу до разрахунку його пенсії, доказів на підтвердження наявності таких обставин суду не надав.
Тому суд дійшов висновку, що зазначені вище обставини свідчать про порушення відповідачем права позивача на призначення пільгової пенсії, у зв'язку з чим слід визнати протиправним та скасувати оскаржене рішення, а також з метою ефективного захисту порушених прав позивача на підставі вимог ч.2 ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу за списком №1 період роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 на посадах підземного електрослюсаря 3 розряду на дільниці стаціонарного обладнання та підземного електрослюсаря 5 розряду на дільниці стаціонарного обладнання ВП "шахта "Харківська"" ДП "Ровенькиантрацит" та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 22.01.2021 №0.0.1988840359.1.
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.11.2020 №38 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального стажу за списком №1 період роботи з 23.06.2008 по 25.04.2010 на посадах підземного електрослюсаря 3 розряду на дільниці стаціонарного обладнання та підземного електрослюсаря 5 розряду на дільниці стаціонарного обладнання ВП "шахта "Харківська"" ДП "Ровенькиантрацит" та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 03.11.2020, а також виплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 26 лютого 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян