Рішення від 26.02.2021 по справі 340/5697/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5697/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)

провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №151474 від 25.02.2020 року;

- зобов'язати прийняти нове рішення про перерахунок пенсії з врахуванням частини 1 пункту 129 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року з 17 січня 2007 року, а саме: визначаючи середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, враховувати 200% максимального окладу за займаною посадою (з встановленими надбавками) в радянській валюті без врахування частини заробітної плати, яка була виплачена в іноземній валюті в проміжок часу з листопада 1986 року по серпень 1991 року, як робітнику, який працював в установі СРСР за кордоном;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2020 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до норм частини 1 пункту 129 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. з 17 січня 2007 року. А саме, визначаючи середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, враховувати 200 відсотків максимального окладу за займаною посадою (з встановленими надбавками) в радянській валют без врахування частини заробітної плати, яка була виплачена в іноземній валюті в проміжок часу з листопада 1986 року по серпень 1991 року, як робітнику, який працював в установі СРСР за кордоном та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду і отримує пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1.

В проміжок часу з 28 жовтня 1986 року до 8 серпня 1991 року позивач працював у східній комплексній геологорозвідувальній експедиції Радянського геологічного об'єднання «Совгео» Мінстерства геології СРСР на посадах з підземними умовами праці повний робочий день - гірничий майстер шахти (до 10.11.1986 року) та підривник.

Відповідно до довідки виданої 29.04.2019 р. АО «Урангео» №08/11-844 - карткове нарахування заробітної платні по МГСЕ в карбованцях становило 60% основного окладу.

Відтак при нарахуванні пенсії позивачу мали застосовувати середньомісячний заробіток, за 58 календарних місяців у проміжок часу з листопада 1986 року до серпня 1991 року, в розмірі 982,02 крб (491,01 x 2 - 200%).

Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідач рішенням №151474 від 25.02.2020 року відмовив у перерахунку посилаючись нате, що таке перерахування є недоцільним.

Позивач вважає, що прийняття такого рішення порушує його право на отримання пенсії в повному обсязі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також, відповідач зазначив, що Розмір пенсії обчислюється саме на підставі виданих підприємствами, установами, організаціями довідок. Органи Пенсійного фонду не мають право проводити будь-які математичні дії, збільшувати суми заробітної плати, зазначені у довідках.

Обчислювати розмір пенсії із заробітку, що виплачувався в іноземній валюті законодавством не передбачено.

Тоді, як гр. ОСОБА_1 надано довідку від 29.04.2019 №08/11-844 із сумами фактичного заробітку, який враховується для призначення пенсії за період з 01.11.1986 по 31.08.1991 в карбованцях з розрахунку 60% основного окладу, (інші 40% - зазначені в іноземній валюті).

Даний факі підтверджено листом Байкальського філіалу "Сосновгеологія" №851 від 10.04.2008 та роз'яснено, що довідки про заробітну плату надані з урахуванням іноземної валюти (тугри), які переведено в радянські рублі + 60% радянської валюти (яка переводилась в Союзі).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами (а.с.32).

06.01.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.90-91).

Інших клопотань чи заяв до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15.11.1995 року; ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с.5), перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер та отримує пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1.

Відповідно до довідки у східній комплексній геологорозвідувальній експедиції Радянського геологічного об'єднання "Совгео" Міністерства геології СРСР №748 працював на підприємстві організації Міністерства геології СССР в якості гірничого майстра шахти з підземними умовами праці повний робочий день польової Східної комплексної геологорозвідувальної експедиції ГО "Совгео" МНР з 28.10.1986 року по 08.08.1991 року в цеху на підприємстві передбачених за списком №1 (а.с.8).

Відповідно до довідки від 29.04.2019 року №08/11-844 АТ "Урангеологорозвідка" Росгеологія видана ОСОБА_1 , у тому, що фактичний заробіток, що враховується для обчислення пенсії, за період роботи в Монгольській геологознімальній експедиції об'єднання "Зарубежгеология" врахований за картковими нарахуваннями заробітної плати по МГСЄ в рублях (60% основного окладу) за 1986-1991 роки, що зберігаються в архіві, зі всіх врахованих в довідку сум, проведені відрахування за період роботи до 01.01.1991 року - Фонд соціального страхування повністю, за період з 01.01.1991 року в Пенсійному фонді по встановленим тарифам. Компенсація при звільненні не врахована (а.с.11).

Відповідно до архівної довідки АО "Урангеологорозвідка" від 29.04.2019 року №08/11-847 на підставі указу президента РФ №724 від 12.05.2008 року Міністерства природних ресурсів Російської федерації перетворено з 12.05.2008 року в Міністерство природних ресурсів та екології Російської федерації. В свою чергу, відповідно до розпорядження Територіального управління Федерального агентства по управлінню державним майном в Іркутській області від 30.12.2016 року №13-а з 15.02.2017 року Федеральне державне унітарне геологічне підприємство "Урангеологорозвідка" реорганізовано у формі перетворення в акціонерне товариство "Урангеологорозвідка". В зв'язку з акціонуванням федерального державного унітарного геологічного підприємства "Урангеологорозвідка" трудові відносини працівників Байкальського філіалу "Соновгеологія" продовжуються у відокремленому підрозділі "Сосновгеологія" Акціонерного товариства "Урангеологорозвідка" (а.с.11, зворот).

Поряд з тим, за змістом довідки АО "Урангео" від 29.04.2019 року №08/11-848, у відповідності з наказом Міністра геології СССР від 09.01.1989 року №18 Всесоюзне об'єднання "Зарубежгеологія" передано, а Головним виробничим управлінням прийнято всю документацію по геологорозвідувальним роботам, що проводились в Монгольській народній республіці, в т.ч. і кадрові документи. АО "Урангео" видає довідки про перебування в МНР спеціалістам, що раніше працювали (а.с.10, зворот).

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював в партії №37 Кіровської експедиції Міністерства геології СССР, на даний час казенне підприємство "Кіровгеологія", на наступних посадах: з 25.06.1979 року начальника пиловентиляційної служби у підземних умовах праці більше 50% робочого часу при 6-ти годинному робочому дні; з 05.05.1980 року інженер буропідривних робіт в підземних умовах праці з повним робочим днем; з 01.07.1981 року старшого інженера буропідривних робіт шахт РЕ-3 РЕ-5 в підземних умовах праці з повним робочим днем, з 26.03.1985 року гірничого майстра в підземних умовах праці з повним робочим днем, з 26.04.1986 року підривник в підземних умовах праці з повним робочим днем по 26.10.1986 року; з 18.09.1991 року по 21.09.1991 року на посаді гірничого майстра шахти - керівника буропідривних робіт в підземних умовах праці з повним робочим днем. У вказаній довідці Казенного підприємства "Кіровгеологія" від 28.07.2000 року №309 також повідомлено, що відповідно до списку №1, розділу 1, підрозділу №1, п.п. "а", "г" №позиція 10101000, 1010100а, 1010100г, встановленому постановою КМУ від 11.03.1994 року №162 час роботи у вказаних вище посадах включається в стаж, що дає право ОСОБА_1 на державну пенсію на пільгових умовах. Довідка видана на підставі наказів про призначення, переведення з однієї посади на іншу, розрахункових відомостей про обчислення заробітної плати, що знаходяться в архівному фонді КП "Кіровгеологія" (а.с.50-55).

24.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області із заявою про перерахунок його пенсії (а.с.23-24).

До заяви про перерахунок пенсії позивачем долучено:

- паспорт серії НОМЕР_2 від 15.11.1995 року;

- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року №08/11-844 від 29.04.2019 року;

- довідку про зміну назви організації №08/11-849 від 29.04.2019 року;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- довідку №08/11-847 від 29.04.20109 року.

Рішенням начальника відділу з питань перерахунків пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області №151474 від 25.02.2020 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із недоцільністю (а.с.25).

04.08.2020 року позивачем подано до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області скаргу на рішення №151474 від 25.02.2020 року (а.с.26-27).

Листом №2333-2514/З-03/8-1100/20 від 25.08.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило, про відсутність підстав для перегляду рішення про відмову у перерахунку пенсії (а.с.28).

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом для захисту, порушених на його думку, прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З 16.09.2008 року набрав чинності Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці", спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

У статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Цим Законом доповнено частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" абзацом третім такого змісту: "Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри "прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність".

Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" запроваджено пільги пенсіонерам-шахтарям, зокрема підвищено мінімальний розмір пенсії до 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2014 року (справа № 21-455а13), від 24.06.2014 року (справа № 21-236а14-2).

На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, які передбачали право на пільгову пенсію усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (розділ 1 "Гірничі роботи" підрозділ 1 позиція 1010100а).

Згідно з частиною 1 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що наказом Міністерства Геології СРСР №166 від 03.11.1947 року було створено Кіровську територіальну експедицію з цільовим призначенням пошуків та розвідки уранових родовищ. Наказом Міністерства Геології СРСР №21 від 23.02.1979 року Кіровську територіальну експедицію перейменовано в Кіровське виробниче геологічне об'єднання. Після декількох реорганізацій та зміни назв територіальної експедиції, наказом Держкомгеології України від 28.07.1998 року №1065 "Про перетворення державних підприємств в Казенні" було створено Казенне підприємства "Кіровгеологія", що є правонаступником Державного геологічного підприємства "Кіровгеологія" та належить до сфери управління Державної служби геології та надр України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року №810-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної служби геології та надр" і є підзвітним йому.

Геологорозвідувальна експедиція (партія) №37 є відокремленим структурним підрозділом підприємства, що проводить геологорозвідувальні роботи на території Кіровоградської області. У складі зазначеної експедиції знаходився гірничий цех, який здійснював підземні гірничі роботи на розвідувально-експлуатаційних шахтах.

Постановою Кабінету Міністрів України №709-3 від 21.12.1992 року "З питань, пов'язаних з геологорозвідувальними роботами на уран, іншу стратегічну сировину та радіоекологічні дослідження" поширено на працівників Державного геологічного підприємства "Кіровгеологія", зайнятих у розвідуванні родовищ радіоактивних руд, установлені чинним законодавством пільги для працівників уранових гірничодобувних підприємств.

При цьому, відповідно до архівної довідки АО "Урангеологорозвідка" від 29.04.2019 року №08/11-847 на підставі указу президента РФ №724 від 12.05.2008 року Міністерства природних ресурсів Російської федерації перетворено з 12.05.2008 року в Міністерство природних ресурсів та екології Російської федерації. В свою чергу, відповідно до розпорядження Територіального управління Федерального агентства по управлінню державним майном в Іркутській області від 30.12.2016 року №13-а з 15.02.2017 року Федеральне державне унітарне геологічне підприємство "Урангеологорозвідка" реорганізовано у формі перетворення в акціонерне товариство "Урангеологорозвідка". В зв'язку з акціонуванням федерального державного унітарного геологічного підприємства "Урангеологорозвідка" трудові відносини працівників Байкальського філіалу "Соновгеологія" продовжуються у відокремленому підрозділі "Сосновгеологія" Акціонерного товариства "Урангеологорозвідка" (а.с.11).

Статтею 1 Закону України "Про видобування і переробку уранових руд" визначено, що видобуток уранових руд - це вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами. Гірничодобувні та переробні уранові об'єкти - сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об'єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар'єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час роботи у Казенному підприємстві "Кіровгеологія", АТ "Урангео" на різних посадах, був безпосередньо зайнятий на польових умовах геологорозвідувальних та підземних роботах повний робочий день. Загальний страховий стаж позивача становить 41 рік 11 місяців 29 днів.

Враховуючи те, що позивач працював у Геологорозвідувальній партії №37 Міністерства геології СРСР, був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних геологорозвідувальних роботах по проходці, пошуках та розвідуванню родовищ уранових руд, що підтверджується довідкою КП "Кіровгеологія", АТ "Урангео" та записами трудової книжки, і ці роботи відносяться до Списку №1, розділ 1 "Гірничі роботи" підрозділ 1 позиція 1010100а, тому цей період дає підстав для віднесення позивача до кола шахтарів, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.7 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Пунктом 17 цього Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

В той же час п.43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 78 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 "Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Статтею 6 "Угоди про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 року визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Отже, з огляду на встановлені обставини та вищевказані положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивачем подано достовірні відомості та вчинено всі дії для здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058-ІV, який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно із статтею 66 Закону №1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які за відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 72 Закону №1788-ХІІ передбачено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а саме: обчислюється з розрахунку середньомісячного заробітку працівників відповідної професії та кваліфікації в Україні на час призначення пенсії (за даними відповідної профспілки), а за умови сплати повністю необхідної суми страхових внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

Пунктом 124 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, яке діяло під час роботи позивача за кордоном, було встановлено, що в заробіток для нарахування пенсії включаються усі види заробітної плати, на які відповідно до діючих правил нараховуються страхові внески. У разі, коли страхові внески нараховуються на умовні суми заробітку, в середній заробіток для нарахування пенсії включаються ці умовні суми.

За приписами пункту 129 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій для обчислення пенсій передбачалися такі правила:

при визначені середньомісячного заробітку (пункти 121 - 126) робітників і службовців, які працювали в установах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях і схемою оплати праці яких передбачаються мінімальні та максимальні оклади в радянській валюті, враховується 200 відсотків максимального окладу за займаною посадою (з встановленими надбавками) в радянській валюті. При цьому та частина заробітної плати, яка виплачується в іноземній валюті, не враховується.

При визначені середньомісячного заробітку (пункти 121 - 126) інших робітників і службовців, направлених з СРСР на роботу за кордон, пенсії обчислювалися із розрахунку 100 відсотків заробітної плати, яку вони отримували до направлення за кордон, а непрацюючим до направлення за кордон -100 відсотків окладу, встановленого в СРСР за посадою, займаною за кордоном, або за іншою аналогічною посадою.

Отже, позивачем до пенсійного фонду надано довідку №08/11-844 від 29.04.2019 року в якій зазначено фактичний заробіток, що враховується для нарахування пенсії за період роботи з 1986 року по 1991 року (а.с.11).

Також у довідці зазначено, що з усіх включених до довідки сум здійснено відповідні відрахування до Фонду соціального страхування та пенсійного фонду.

Доказів того, що до довідки включена заробітна плата виплачена позивачу в іноземній валюті суду не надано.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

При розгляді справи "Кечко проти України", Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, з огляду на встановлені вище обставини суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

VI. Судові витрати.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.1).

З огляду на викладене, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №151474 від 25.02.2020 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) від 23.01.2020 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах відповідно до норм частини 1 пункту 129 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. з 17 січня 2007 року та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ - 20632802).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.м

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук

Попередній документ
95235400
Наступний документ
95235402
Інформація про рішення:
№ рішення: 95235401
№ справи: 340/5697/20
Дата рішення: 26.02.2021
Дата публікації: 04.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.05.2021)
Дата надходження: 12.04.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
19.05.2021 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд