про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2021 року м. Київ № 320/1994/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 1997-2020 роки у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08301, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4. Код ЄДРПОУ 03193778) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 1997-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. На обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду із даної позовною заявою позивач вказує, що він звернувся із заявою до відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просив здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій.
Натомість листом від 29.12.2020 Управлінням соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Відтак, позивач наголошує, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 29.12.2020, з відповіді Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, у зв'язку з чим просить суд поновити строк звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у перерахунку позивачу одноразової виплати до 5 травня за період з 1997 року по 2020 рік (включно) та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок такої виплати.
При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області такої допомоги у повному розмірі.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущений, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня у період з 1997 по 2020 роки він дізнався після отримання листа відповідача 29.12.2020 виходячи з того, що отримавши до 5 травня 1997 року разову грошову допомогу в неналежному розмірі, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про наявність правових підстав для отримання ним такої допомоги щорічно до 5 травня як учасником бойових дій відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, за висновком суду, позивач повинен був дізнатись про порушене право щодо невиплати йому передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» грошової допомоги як учаснику бойових дій з 6 травня 1997 року та в подальшому з 6 травня кожного року, у якому позивачу не було виплачено зазначеної грошової допомоги.
Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся 17.02.2021, про що свідчить дата поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява. Відтак, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у перерахунку позивачу одноразової виплати до 5 травня за період з 1997 року 2020 рік та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок такої виплати за вказаний період.
Таким чином, враховуючи вищевказане, позивачу необхідно вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою та надати суду докази, що підтверджують поважність пропуску такого строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність пропуску такого строку
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.