про залишення позовної заяви без руху
01 березня 2021 року м. Київ № 320/2023/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська 40), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову відповідача видану позивачу;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2014 по 02.08.2014 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік);
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку однієї заробітної плати за період з 17.08.2018 та в подальшому;
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати відмову відповідача видану позивачу, проте позивач не зазначає яку саме відмову (з зазначенням вихідного номеру) він просить суд визнати неправомірною.
Крім того, позивач заявляє вимогу про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку однієї заробітної плати за період з 17.08.2018 та в подальшому;
З даного приводу суд вважає за доцільним звернути увагу позивача, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.
Також суд звертає увагу, що позивач при зверненні до відповідача просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 17.07.2018 тоді як в прохальній частині позову просить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 17.08.2018.
Відтак позивачеві, з урахуванням викладеного необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Крім цього суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.
В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб'єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.
Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2014 по 02.08.2014 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік).
Також, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату до пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку однієї заробітної плати за період з 17.08.2018 та в подальшому.
Так, обґрунтовуючи позов у вказаній частині позивач зазначив, що право на отримання відповідного підвищення до пенсії виникло у позивача в силу рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, яким визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п. 7 п. 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, яким виключено ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та зобов'язання відповідача з 17.08.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкту владних повноважень.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, стосуються різного періоду нарахування пенсійних виплат та різних підстав як для їх виплати, так і для звернення до суду про їх стягнення у примусовому порядку, тобто обґрунтовуються різними доказами та підставами виникнення, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги одночасно за період 01.01.2014 по 02.08.2014 та 17.07.2018 не можуть розглядатися в одному проваджені.
У зв'язку з чим, позивачу потрібно надати суду уточнену позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), та визначитися за який період часу з 01.01.2014 по 02.08.2014 або з 17.07.2018 позивач просить суд нарахувати та виплатити підвищення до пенсії або додаткову пенсію, з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позову позивач, зокрема, просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та за період з 17.08.2018 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати.
Як вже зазначалось, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, стосуються різного періоду нарахування пенсійних виплат та різних підстав для їх виплати.
Отже, враховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв'язку із заявленими у позові вимогами, позивачеві слід було сплатити 1816,00 гривень (за дві вимоги не майнового характеру) за реквізитами, які зазначені на офіційному сайті Київського окружного адміністративного суду.
Проте, як вбачається з квитанції №46 від 19.02.2021 позивачем було сплачено лише 908,00 грн., тобто за одну вимогу не майнового характеру.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- позовної заяви з уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації та з вказівкою на дату та вихідний номер відмови яку позивач просить визнати протиправною;
- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), та визначитися за який період часу з 01.01.2014 по 02.08.2014 або з 17.07.2018 позивач просить суд нарахувати та виплатити підвищення до пенсії або додаткову пенсію, з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі;
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн. за другу вимогу немайнового характеру у випадку, якщо позивач надасть пояснення що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений цією ухвалою.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.