01 березня 2021 рокуСправа № 280/1575/21
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69063, м. Запоріжжя, пр. Тихий, 7)
третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, 4)
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, які полягають у виключенні підполковника ОСОБА_1 , складом сім'ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 зі зняття з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та виключення з списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень;
визнати незаконним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя від 17.08.2020, яке оформлено протоколом № 9 про зняття з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та виключення з списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень підполковника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі складом сім'ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
зобов'язати Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , складом сім ї з 4-х осіб - дружини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на облік військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Запоріжжі в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на час постановки на квартирний облік, зі збереженням часу перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання при Запорізькому обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (Запорізькому обласному військовому комісаріаті) та квартирно-експлуатаційному відділу міста Запоріжжя - з 09.08.1998, та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій - з 24.01.2019 у Запорізькому обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає про таке.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом із тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом розгляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23.10.2019 у справі № 826/836/17; від 22.01.2020 у справі № 826/8592/16.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу реалізації та захисту житлових прав позивача, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 215/1077/14-а, у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № П/811/245/16.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно частиною 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Відтак, в силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення із позовом до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що на підставі частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачу. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко