вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/11491/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Тищенко А.І.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.02.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 08.01.2020
у справі № 910/11491/19 (суддя Сташків Р.Б.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗМОНТАЖ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС"
про стягнення 966350,62 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗМОНТАЖ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення з відповідача на користь позивача боргу та санкцій за договором №362/27/2016/КАМ/С від 04.10.2016, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань вчасно та повністю оплатити виконані позивачем роботи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗМОНТАЖ" 28889,09 грн. пені, 49700,19 грн. 3% річних, 179842,93 грн. втрат від інфляції, а також 14495, 26 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що аванс не є боргом, а лише у випадку невиконаних робіт в обумовлений строк позивач набуває статусу кредитора, а відповідач - боржника
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11491/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.02.2020 для розгляду справи № 910/11491/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19. Призначено справу до розгляду на 25.03.2020.
06.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 без змін.
На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.
Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/11491/19, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 не відбудеться 25.03.2020, а також зазначено, що про час та дату судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.
Постановою Кабінету Міністрів № 343 від 04.05.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22.05.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 в судовому засіданні, яке відбудеться 03.06.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 на 08.07.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11491/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 для розгляду справи № 910/11491/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю. Призначено справу до розгляду на 02.09.2020.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. 02.09.2020 у щорічній відпустці, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 не відбувся.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/11491/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 для розгляду справи № 910/11491/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 910/11491/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю. Призначено справу до розгляду на 28.10.2020.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. з 27.10.2020 по 12.11.2020 на лікарняному, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 на 23.12.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у зв'язку перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11491/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 для розгляду справи №910/11491/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л. Призначено справу до розгляду на 17.02.2021.
15.02.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про розгляди справи без участі останнього.
В судовому засіданні 17.02.2021 представник позивача заперечив доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 залишити без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, а також зважаючи на заяву відповідача про розгляд справи за відсутності останнього, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 17.02.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, на підставі Договору № 362/27/2016/КВМ/С від 04.10.2016 з додатками, далі разом - Договір, Позивач, як Підрядник, зобов'язався виконати для Відповідача, як Замовника, роботи з реконструкції системи газопостачання, монтаж ГРПБ та вузла обліку газу та здачі в експлуатацію в ПАТ "Київоблгаз" на об'єкті за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46 (далі разом - Роботи) згідно кошторису, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, на передбачених цим Договором умовах.
У розділі 2 Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за договором складає 1500020,59 грн. (в тому числі ПДВ), є твердою, і оплачується Замовником наступним чином:
- загальна сума авансування за Договором складає 1333929,65 грн. (в тому числі ПДВ), в яку входить 100% вартості обладнання та матеріалів - 1270552,54 грн. і 30% вартості будівельно-монтажних робіт 63377,11 грн.; виплачується аванс протягом 5ти банківських днів після підписання Договору:
- решта коштів в розмірі 97% вартості робіт сплачується протягом 10ти банківських днів з моменту підписання повноважними представниками Сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (фКБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (фКБ-3), за вирахуванням 100 % вартості робіт з кожного акту до погашення повної суми авансу.
При цьому, за умовами п. 2.4.3 розділу 2 Договору, від вартості робіт з кожного акта (фКБ-2в) утримується 3% коштів на формування фонду забезпечення гарантій якості робіт, і ця сума оплачується наступним чином:
- 50 % суми коштів виплачується Виконавцю протягом 10ти банківських днів з дати підписання кінцевого акта виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість робіт за формою КБ-3 за весь термін будівництва за цією угодою;
- 50 % суми притриманих коштів виплачується після 12ти календарних місяців з дати підписання кінцевого акта виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість робіт за формою КБ-3 за весь термін будівництва за цією угодою, протягом 10ти банківських днів з дати закінчення вказаного строку.
Залученими до справи наступними доказами, які судом визнані належними, судом встановлено наступні обставини фактичного виконання сторонами умов Договору:
- 17.10.2016 за платіжним дорученням №9200210164 Відповідач на підставі Договору "за реконструкцію системи газопост., монтажу ГРПБ та вузла обліку газу" перераховує Позивачу 792102,18 грн.; обома сторонами визнається, що це було авансування згідно розділу 2 Договору;
- 27.11.2017 сторонами без зауважень підписано довідку про вартість виконаних робіт (фКБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (фКБ-2в) на суму 792102,18 грн., з яких 5842,21 грн. - вартість виконаних будівельних робіт, а 786259,97 грн. вартість обладнання;
- 27.11.2017 до вказаних документів сторонами підписано акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, на суму 786259,97 грн.;
- 22.11.2018 сторонами без зауважень підписано довідку про вартість виконаних робіт (фКБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (фКБ-2в) на суму 707918,41 грн., з яких 346862,23 грн. - вартість виконаних будівельних робіт, а 361056,18 грн. вартість устаткування, меблів, інвентарю;
- 22.11.2018 до вказаних документів сторонами підписано акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, на суму 361056,18 грн.;
Як вбачається із матеріалів справи, 11.09.2019 після відкриття провадження у справі судом відповідачем було перераховано позивачу 707918,41 грн. трьома платежами на підставі Договору "за реконструкцію системи газопост., монтажу ГРПБ та вузла обліку газу"; обома сторонами ця оплата визнається.
Отже, станом на даний час вартість виконаних робіт по Договору відповідачем позивачу сплачена повністю, у зв'язку з чим судом ухвалою від 25.11.2019 було закрито провадження у даній справі у частині стягнення 707918,41 грн. основної суми боргу (погашено відповідачем 11.09.2019 після відкриття провадження у справі судом).
Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 173642,99 грн., нараховані за період з листопада 2016 року по липень 2019 року та 3% річних в сумі 46270,58 грн. нараховані за період 18.10.2016 - 22.08.2019 на несвоєчасно виплачену суму авансу в розмірі 541827 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення решти вимог (стягнення 28889,09 грн. пені, 49700,19 грн. 3% річних, 179842,93 грн. інфляційних), оскільки виконавцем було виконано робіт та закуплено матеріалів на суму 792102,18 грн., яка й склала оплачену суму авансу замовником 17.10.2016, інших витрат виконавець не поніс, тому нарахування інфляційних на недоплачену суму авансу Відповідач вважає безпідставним, адже жодних збитків від інфляції Позивач не отримав.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вважає, що аванс не є боргом, тому на нього не можуть будуть нараховані санкції, як на заборгованість; наголошує, що позивач не здійснив перевитрату отриманої частини авансу (792102,18 грн.), що унеможливлює здійснення нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, так як для позивача вони не настали.
Також відповідач вважає, що оскільки кошти у розмірі 541827,47 грн. (друга частина авансу) відображені лише в акті приймання виконаних будівельних робіт від 22.11.2018, як сума виконаних робіт, то нарахування інфляційних та 3% річних за період, коли роботи не були виконані на певну суму, суперечить ч. 2 ст. 625 ЦК України.
На думку відповідача, оскільки роботи позивачем виконані з простроченням майже у два роки, тому він узагалі не бачить підстав для стягнення будь-яких санкцій. Відповідач посилається на положення ст. 851 та 854 ЦК України, та зокрема, на ч. 2 ст. 854 ЦК України, яка надає підряднику право вимагати виплатити йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором, і зауважує, що оскільки після отримання авансу в розмірі 792102,18 грн. позивач приступив до виконання робіт і в період дії Договору жодного разу не звертався до відповідача з вимогою оплатити частину не сплаченого авансу фактично висловив свою мовчазну згоду щодо отриманої суми та виконав перший етап робіт саме на цю суму, а сума коштів у розмірі 541827,47 грн., яку у своїй позовній заяві позивач визначає, як частину не оплаченого авансу, та нараховує на неї інфляційні втрати, не є авансом у розумінні діючого законодавства, адже роботи уже виконані, про що сторонами складено відповідний акт.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції керувався тим, що обставини, звертався чи ні позивач до відповідача раніше за подання даного позову про виплату суми авансу та санкцій жодним чином не відміняє обов'язку відповідача сплатити суму авансу, а у випадку порушення умом Договору - відшкодувати наслідки такого порушення у вигляді санкцій, втрат від інфляції, 3% річних, відтак суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим, враховуючи погоджений сторонами у розділі 2 Договору порядок розрахунків та описані вище встановлені судом дати та суми фактичних розрахунків між сторонами, судом встановлено, що Відповідач порушував умов Договору щодо строків та порядку розрахунків, що виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України є підставою для застосування до нього Відповідача правових наслідків, встановлених Договором та законом.
Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, наведений позивачем у позові, судовою колегією перевірено, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції щодо обґрунтованості даних розрахунків за наведені у позові періоди нарахування, оскільки розраховані позивачем суми не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку скаржника.
Відхиляючи заперечення скаржника щодо відсутності підстав для нарахування втрат від інфляції та 3% річних на несвоєчасно перераховану суму авансу, судова колегія зазначає наступне.
За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника щодо такої сплати.
Відтак, оскільки своєчасна та повна сплата авансу за Договором є вираженим у грошовій одиниці зобов'язанням відповідача, якого позивач, як підрядник за Договором та отримувач авансу, має право вимагати, то це є грошовим боргом - грошовим зобов'язанням у розумінні наведених норм, а отже у випадку його неналежного невиконання до правовідносин сторін можуть бути застосовані положення ст. 625 ЦК України.
З огляду на наведене судом апеляційної інстанції відхиляються посилання скаржника, що відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України, так як позивач, отримавши першу частину авансу, витратив її - так як за приписами ст. 625 ЦК України її застосування не ставиться у залежність від вказаних скаржником обставин, натомість, визначальним для її застосування є прострочення виконання грошового зобов'язання, що у даному випадку і було правомірно встановлено судом першої інстанції, та що скаржник зобов'язаний компенсувати сплативши втрати від інфляції та 3% річних.
Крім того, твердження скаржника, що оскільки позивач додаткових витрат не поніс і не здійснив перевитрати авансу, то відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України, судовою колегією також визнаються необґрунтованими, так як позивач, як підрядник, повністю виконав всі роботи за договором, за відсутності з боку скаржника належного перерахування авансу, тобто, виконував свої зобов'язання, маючи непогашене скаржником грошове зобов'язання, а саме заборгованість зі сплати авансу у сумі 54 1827 грн.
Щодо того, що позивач від несвоєчасного перерахування авансу "збитків не поніс", то у даному випадку він поніс витрати він знецінення коштів внаслідок інфляції по відношенню до тих моментів, коли він їх мав отримати та коли фактично отримав, що і компенсується за ст. 625 ЦК України стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Питання відображення позивачем цієї суми у розмірі 541827,47 грн. у актах жодним чином не відміняє застосування до даних правовідносин норм ст. 625 ЦК України з причин, що викладені колегією суддів вище, і також не впливає твердження скаржника про прострочення виконання позивачем своїх зобов'язань, оскільки це не є предметом доказування у межах даної справи.
Обставини, звертався чи ні позивач до відповідача раніше за подання даного позову про виплату суми авансу та санкцій жодним чином не відміняє обов'язку відповідача сплатити суму авансу, а у випадку порушення умом Договору - відшкодувати наслідки такого порушення у вигляді санкцій, втрат від інфляції, 3% річних.
Посилання скаржника на "мовчазну згоду" позивача на несплату скаржником усієї суми авансу у встановлений строк судовою колегією відхиляються, оскільки умови Договору можливості застосування такої мовчазної згоди не передбачають, і одночасно, зміни в Договір стосовно строків, сум та порядку авансування сторонами не вносилися.
Обставина виконання позивачем усіх робіт за Договором також не спростовує встановлене вище судами допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання зі своєчасної та повної сплати авансу.
З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 173642,99 грн. та 3% річних в сумі 46270,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 6.4 Договору Замовник за порушення строків оплати Робіт за актами приймання виконаних робіт за формою кб-2в та довідкою про вартість будівельних робіт за формою кб-3, підписаними сторонами, сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплачених робіт.
Позивач просить суд стягнути пеню в сумі 28889,09 грн., нараховану згідно п. 6.4 Договору на суму простроченого грошового зобов'язання у розмірі 161108,21 грн. (з оплати другого етапу робіт в сумі 707918,41 грн., за вирахуванням авансу 541827,47 грн. та 3% згідно п. 2.4.3 Договору 4982,73 грн.) за період 07.12.2018 - 22.08.2019, а також нараховані на вказану суму простроченого грошового зобов'язання 6199,94 грн. втрат від інфляції за період грудень 2018 року - липень 2019 року та 3% річних в сумі 3429,61 грн. за період 07.12.2018 - 22.08.2019.
Розрахунок вказаних сум пені, втрат від інфляції та 3% річних, наведений позивачем у позові, судовою колегією перевірено та визнано обґрунтованим за наведені у позові періоди нарахування, оскільки розраховані позивачем суми не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку скаржника.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 28889,09 грн. пені, 6199,94 грн. втрат від інфляції та 3429,61 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, вимоги про стягнення 28889,09 грн. пені, 49700,19 грн. 3% річних та 179842,93 грн. інфляційних визнані судом обґрунтованими та задоволені повністю.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності, а також враховуючи те, що відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань не надав, доводів позивача не спростував, відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 28889,09 грн. пені, 49700,19 грн. 3% річних та 179842,93 грн. інфляційних визнані є обґрунтованими.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у справі №910/11491/19 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/11491/19 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.02.2021.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді М.Л. Яковлєв
А.І. Тищенко