Провадження № 3/679/157/2021
Справа № 679/203/21
24 лютого 2021 року м. Нетшин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Горщара Богдана Анатолійовича, потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницької області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на ВП ХАЕС, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
28 січня 2021 року приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , будучи в п'яному вигляді вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 під час якої голосно до неї кричав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останнього протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не визнав та заперечив обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування такої позиції останній зазначив, що категорично не погоджується зі змістом протоколу, оскільки з дружиною у них припинені сімейні відносини, спільного господарства вони не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують та мають неприязні стосунки. Звернення своєї колишньої дружини ОСОБА_2 до поліції вважає безпідставними, оскільки остання лише переслідує мету виселити його з найманої ним кімнати, щоб самій в неї заселитися. Вказав на те, що ОСОБА_2 28 січня 2021 року зверталась до ОСОБА_3 власниці кімнати, яку вона здає йому в найм саме з метою наговорити на нього, щоб отримати його кімнату собі у найм.
Щодо звинувачень ОСОБА_2 в тому, що він відносно неї не вперше вчиняє домашнє насильство, то заперечив такі фати, а навпаки ствердив те, що вона систематично відносно нього вчиняє домашнє насильство не тільки психологічного, а і фізичного характеру. З приводу того, що він голосно гримає дверима у своїй кімнаті, то останній не заперечував такого, однак вказав, що умисно такого не робить, просто так голосно закриваються двері у його кімнаті, бо старі. Зауважив ОСОБА_1 на тому, що 28 січня 2021 року він ходив по коридору та опитував сусідів про те, чи їм заважає його сукання дверима, проте ніхто не висловлював до нього претензій з даного приводу, при цьому він все записував на свій мобільний телефон.
Окремо ОСОБА_1 зазначив, що убачає у діях працівників поліції упередженість щодо нього, оскільки на його звернення про вчинення ОСОБА_2 домашнього насильство відносно нього поліцейські не реагують, а на її звернення кожного разу щодо нього складають протокол про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства.
Щодо свідків, письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, а також свідка ОСОБА_3 , то ОСОБА_1 вказав, що свідчення таких свідків не можуть братися до уваги, оскільки вони є знайомими ОСОБА_2 , а тому будуть давати свідчення на її користь.
Захисник - адвокат Горщар Б.А. просив провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Надав у судовому засіданні копії постанов суду якими провадження щодо ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства були судом закриті. Означене, на переконання захисника, вказує на те, що ОСОБА_2 неодноразово безпідставно зверталась до поліції щодо вчинення відносно неї ОСОБА_1 домашнього насильства.
Захисник зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №345889 був складений лише 04 лютого 2021 року про події, які сталися 28 січня 2021 року, без виїзду на місце події, а на підставі звернення 04 лютого 2021 року у поліцію ОСОБА_2 щодо вчинення відносно неї ОСОБА_1 домашнього насильства, що вказує на грубе порушення працівниками поліції процесуального законодавства. При цьому такий складений без доказової бази, тобто не перевірений іншими доказами та без вручення протоколу про адміністративне правопорушення для ОСОБА_1 . На думку захисника, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути тим єдиним доказом, на підставі якого можливо встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, а тому, вважає, що в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні клопотань щодо виклику свідків, письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, не заявляли. При цьому вказали на те, що не вбачають у цьому доцільності, так як такі свідки повністю підтвердять пояснення, які надавала в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , оскільки такі свідки є упередженими щодо нього.
Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника Горщара Б.А., потерпілу ОСОБА_2 , допитавши ОСОБА_3 , як свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об'єктивно вина останнього у вчиненні такого, підтверджується доказами, які були досліджені у судовому засіданні:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №345889 від 04 лютого 2021 року щодо обставин домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_1 відносно неї 28 січня 2021 року. Додатково потерпіла вказала, що такі дії ОСОБА_1 вчиняються щодо неї не вперше та кожного разу у присутності її доньки від першого шлюбу та їх спільного маленького сина. Окрім того, потерпіла звернула увагу на те, що ОСОБА_1 також вчиняє щодо неї і інші дії психологічного характеру, зокрема голосно говорить пізно ввечері біля її дверей у кімнату, не зважаючи, що у кімнаті маленька дитина, також закриває її у ванні, слідкує за нею, перевіряє, що вона купує коли вона приходить з магазину, дорікаючи її, що вона витрачає гроші, які виплачуються на дитину. Не заперечувала потерпіла того, що в той день 28 січня 2021 року вона зверталась до ОСОБА_3 власниці кімнати, яку вона здає в найм ОСОБА_1 з приводу того, що він мав намір довбати стіни у кімнаті, яку знімає для того щоб ставити пральну машинку, яку він від неї забрав. Також того ж числа вона зверталась до ОСОБА_3 з приводу того, що ОСОБА_1 голосно умисно гримає дверима у кімнаті, яка знаходиться через коридор у одному блоці з її кімнатою, щоб та вжила якихось заходів щодо такої поведінки ОСОБА_1 , оскільки така поведінка заважає їй та сусідам;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні підтвердила те, що ОСОБА_2 зверталась 28 січня 2021 року до неї, як до власниці кімнати, яку вона здає в найм для ОСОБА_1 з приводу того, що останній має намір довбати стіни у кімнаті, яку знімає у неї для того щоб ставити пральну машинку та з приводу того, що він голосно умисно гримає дверима у кімнаті, яка знаходиться через коридор у одному блоці з кімнатою ОСОБА_2 , щоб та вжила якихось заходів щодо такої поведінки ОСОБА_1 . Коли вона прийшла, щоб розібратись у ситуації, то стала свідком того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 голосно сперечались між собою з приводу аліментів та витрачання коштів на продукти харчування, а також з приводу того, що ОСОБА_1 не бажав щоб кімната, яку він на даний час займає та яку вподальшому має звільнити дісталась для ОСОБА_2 . Свідок вказала, що вона хотіла їх помирити, проте їй це не вдалось. Після того, як вона для ОСОБА_1 повідомила, що не надає дозвіл на довбання у її кімнаті стін, а попросила його ставити пральну машинку на визначене для неї місце, то вийшла в коридор та зачинила двері, які виходять з блоку в коридор. В той час відразу почула, як ОСОБА_1 дуже грубо в нецензурній формі почав голосно кричати на ОСОБА_2 . При цьому дана сварка відбувалась в присутності маленької дитини. Ствердила також свідок те, що під час сварки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 останній був в п'яному вигляді. В такому ж вигляді він почав ходити по коридору та стукати в двері до сусідів питаючи їх про те, чи їм заважає його сукання дверима;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №345889 від 04 лютого 2021 року в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення;
- рапортів чергового органу поліції від 03 та 04 лютого 2021 року, з яких убачається, що ОСОБА_2 зверталась до поліції з приводу вчинення ОСОБА_1 щодо неї домашнього насильства;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04 лютого 2021 року;
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 04 лютого 2021 року;
- постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 листопада 2020 року, з якої убачається, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, а тому, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та з метою виховання правопорушника в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за доцільне та необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
На переконання судді, не заслуговують на увагу, твердження ОСОБА_1 та його захисника з приводу неправомірних дій поліції щодо складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Щодо аргументів ОСОБА_1 з приводу необ'єктивності свідка ОСОБА_3 , то, на переконання судді, підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залученого свідка судом не встановлено.
Також суд не погоджується з твердженнями захисника з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення не перевірений іншими доказами при цьому виходить з наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не міг би бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, лише тоді, коли обставини викладені в ньому не перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Водночас такі обставини перевірені такими доказами, як поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , які є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
Поряд з цим ОСОБА_1 суду не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та на спростування пояснень потерпілої та свідка.
Враховую зазначене, вважаю, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 гривні.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 23, 40-1, 173-2, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста двадцять) гривень 00 коп. на рахунок № UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Гавриленко