Справа №766/11723/20
Пров. №2/766/4331/21
01 березня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Казеєва Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Херсонська регіональна біржа нерухомості про визнання угоди укладеною і визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачка 03.08.2020 року звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу №624 будинку АДРЕСА_1 , що складається з: жилий будинок літ. "А", сараїв літ. "Б, В", туалета літ. "Г", душ літ. "Д", водопроводу №1, огорожі №2,3 на земельній ділянці 500 кв.м, визнавши за нею право власності на вказаний будинок.
В обгрунтування позову вказала, що 18.05.2001 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №624 спірного житлового будинку, яка укладена на Херсонській регіональній біржі нерухомості та зареєстрована в БТІ за №1514 від 22.05.2001 р. При укладенні договору ними було погоджено всі належні умови договору, нею було повністю сплачені грошові кошти за будинок. Після виконання всіх умов договору, відповідачкою передано їй ключі від будинку, та вона, як власник почала коистуватися ним. Однак, вона не має можливості в повному обсязі користуватися власністю, оскільки нотаріу відмовляє у реєстрації договору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачкою подано заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка та представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подано.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи .ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
18 травня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір №624 купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала домоволодіння з надвірними будівлями. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу будинку укладено на Херсонській Регіональній Біржі нерухомості, зареєстрований на товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод, реєстраційний №624; зареєстрований у Херсонському міжміському бюро технічної інвентризації за р №1514 (арк. справи 3-4).
Відповідно до пункту 10 Договору №624 купівлі-продажу будинку, договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу було укладено 24 червня 1997 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української PCP в редакції 1963 року.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української PCP 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Згідно ст. 241 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.
У відповідності до ст. 242 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди) до договору міни застосовуються відповідні правила про договір купівлі-продажу, якшо інше не випливає з змісту відносин сторін
Відповідно до ст. 224 ЦК Української PCP (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 227 ЦК Української PCP (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української PCP (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно ч.3 ст.9 ЖК України громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.
У відповідності зі ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.
Таким чином, спірні правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані різним чином одночасно нормами ЦК України (в редакції від 1963 року) та Законом України «Про товарну біржу», тобто існувала колізія норм права. Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, суд вважає, що на момент укладення та реєстрації позивачем на товарній біржі договору купівлі- продажу житлового будинку, слід було керуватися передусім нормами Закону України «Про товарну біржу», а тому нотаріальне посвідчення даного договору не було потрібне.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.
Відповідно ст. 41 Конституції України гарантує право володіти і користуватися своєю власністю, а також вказує на те, що право приватної власності є непорушним.
Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором №624 купівлі-продажу будинку від 18.05.2001 року, укладеним на Херсонській регіональній біржі нерухомості, крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 01 березня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268 273, 315, 354 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 1218,1223,1261 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Херсонська регіональна біржа нерухомості про визнання угоди укладеною і визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати дійсним договір №624 купівлі-продажу будинку укладений 18.05.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований на Херсонській Регіональній біржі нерухомості.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус