Справа № 766/20605/20
н/п 3/766/2213/21
26 лютого 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рєпін К.К., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ідентифікаційний код не встановлено, не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
Згідно протоколу, 06.12.2020 року о 03:10 год., в м. Херсоні по Острівському шосе, водій ОСОБА_1 , керував т/з Kia д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в медичному закладі КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" ХОР.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не подав. Наведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.
У судовому засіданні захисник Резуненко Д.С. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посилаючись на те, що 06.12.2020 року о 03:10 год., в м. Херсоні по Острівському шосе транспортним засобом Kia д/н НОМЕР_1 керував не ОСОБА_1 , а його знайомий, який є власником цього транспортного засобу, при цьому ОСОБА_1 знаходився поряд на пасажирському сидінні, вони зупинилися та його знайомий пішов до туалету, а ОСОБА_1 залишився чекати на нього в автомобілі, після чого до автомобіля під'їхали працівники поліції та звинуватили ОСОБА_1 у тому, що він керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд за допомогою алкотестера "Драгер" на, що він погодився, після проходження тесту працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на що він також погодився при цьому ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим неодноразово наголошували на тому, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, на що працівники поліції повідомили йому, що йому все одно необхідно пройти огляд на стан сп'яніння, а його пояснення щодо того, що він не керував транспортним засобом будуть враховані судом під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли бачити хто керував транспортним засобом, оскільки працівниками поліції були доставлені на місце події після того як транспортний засіб вже стояв.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані до протоколу та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:
- роздруківка чеку технічного засобу алкотестер «Драгер», відповідно до якого показник проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 склав 1,74;
- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, у якому зафіксовано результат обстеження останнього з використанням алкотестера;
поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою засобу «Драгер», результат склав 1,74 проміле алкоголю в крові;
висновок лікаря КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 від 06.12.2020 року № 163, відповідно до якого за результатами проведення огляду ОСОБА_1 06.12.2020 року о 04:35 год. встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
- відеофайли з нагрудного відеореєстратора поліцейського у яких зафіксовано обставини складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення;
- рапорт поліцейського в якому вказано обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення;
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, що доданий до матеріалів справи не видно, хто саме керував транспортним засобом, оскільки відеозапис здійснювався працівниками поліції, лише у закладі охорони здоров'я.
З метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи судом вжито вичерпних заходів для забезпечення явки та допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте зазначені особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, а нормами КУпАП примусовий привід свідка не передбачений.
Таким чином, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтверджені усними поясненнями цих свідків під час судового розгляду, а тому на думку суду з урахуванням заперечень особи, що притягується до адміністративної відповідальності щодо неправдивості його звинувачень у керуванні транспортним засобом з в стані алкогольного сп'яніння та відсутності інших доказів на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, зокрема, відеозапису, не можуть бути взяті судом до уваги у частині тверджень, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .
Крім того, у рапорті поліцейського вказано, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 було передано тверезому водію. Разом з тим, у рапорті не вказано дані цього водія, до матеріалів справи не долучено його пояснень.
Отже, дослідженням матеріалів справи встановлено, що вони не містять беззаперечних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 у день, час та місці вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення керував транспортним засобом.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами у справі та не можна вважати доведеними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251-252, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 10 днів з дня її проголошення.
СуддяРєпін К.К.