01 березня 2021 року Справа № 608/467/20
Номер провадження1-кп/608/42/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, відомості про яке 23 січня 2020 року внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020210190000045, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Михайлівка Михайлівського району Приморського краю Російської Федерації, освіта 11 класів, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 4 листопада 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, які відпрацював 28 лютого 2020 року,
в вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим 4 листопада 2019 року вироком Чортківського районного суду Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 годин, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і вчинив нове, умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання та не виконання покладених на нього судом обов'язків, без поважних причин, в період часу з 27 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року ухилявся від відбування покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, призначених 4 листопада 2019 року вироком Чортківського районного суду Тернопільської області, при цьому достовірно знаючи, що за ухилення передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України.
27 грудня 2019 року обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання, усвідомлюючи наслідки своїх дій, не маючи поважних на те причин, відпрацював лише дві години з чотирьох запланованих згідно графіку виходу на роботу, а 28 грудня 2019 року взагалі не з'явився в Білобожницьку сільську раду для відпрацювання громадських робіт. У грудні 2019 року з дванадцяти годин, які були заплановані в даному місяці згідно з графіком виходу на роботу, обвинувачений ОСОБА_4 відпрацював лише шість годин, а шість годин не відпрацював без поважних причин.
Крім того, у січні 2020 року обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання, без поважних причин, не виконав покладені на нього судом обов'язки та 2 січня 2020 року, 3 січня 2020 року, 8 січня 2020 року, 09 січня 2020 року, 10 січня 2020 року, 13 січня 2020 року, 14 січня 2020 року, 15 січня 2020 року не з'являвся у Білобожницьку сільську раду для відпрацювання громадських робіт, і з 32-х годин, які були заплановані за період з 1 по 15 січня 2020 року, не відпрацював жодної години.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав суду показання, якими підтверджується, що він був засуджений 4 листопада 2019 року вироком Чортківського районного суду Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Він був ознайомлений з порядком та умовами відбування такого виду покарання і його також було попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. Громадські роботи він відбував в Білобожницькій сільській раді і виконував ті роботи, які йому там казали робити. Були дні, що не виходив на відпрацювання громадських робіт, тому що мав роботу дома. Пізніше повністю відпрацював 100 годин громадських робіт і відбув покарання.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, якими підтверджується те, що обвинувачений ОСОБА_4 відбував покарання в виді громадських робіт в Білобожницькій сільській раді і відповідальним за відбування ним такого покарання від сільської ради був визначений ОСОБА_7 .. Пригадує, що в грудні 2019 року обвинувачений відпрацював 2 години громадських робіт, на початку січня 2020 року без поважних причин на відпрацювання громадських робіт він не виходив.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, якими підтверджується те, що він був відповідальним в Білобожницькій сільській раді за відбуванням обвинуваченим ОСОБА_4 покарання у вигляді громадських робіт та вів відповідну документацію з цього приводу. Спочатку обвинувачений не з'являвся на відпрацювання громадських робіт, а тому він для вияснення обставин цього, ходив до нього додому, але ОСОБА_4 дома не було. Громадські роботи обвинувачений ОСОБА_4 відпрацював вже пізніше.
Згідно вироку Чортківського районного суду від 4 листопада 2019 року обвинуваченого ОСОБА_4 було засуджено до за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
З розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вбачається, що вищезазначений вирок суду щодо засудженого ОСОБА_4 набрав законної сили 5 грудня 2019 року і в цей же день вирок було направлено для виконання Чортківському районному сектору філілї ДУ "Центр пробації" в Тернопільській області .
Згідно повідомлення від 9 грудня 2019 року Чортківського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" вирок щодо ОСОБА_4 , за яким його засуджено до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, одержано та прийнято до виконання.
З підписки вбачається, що 24 грудня 2019 року засуджений ОСОБА_4 Чортківським районним сектором філії ДУ "Центр пробації" був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений, що в разі ухилення від відбування такого покарання на підставі ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності..
Також 24 грудня 2019 року Чортківським районним сектором філії ДУ "Центр пробації" було видано направлення Білобожницькому сільському голові Чортківського району на засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання в вигляді 100 годин громадських робіт. Засуджений ОСОБА_4 повинен був приступити до відбування покарання 26 грудня 2019 року.
Згідно розпорядження № 67-од від 26 грудня 2019 року в.о. Білобожницького сільського голови призначено засудженому ОСОБА_4 відпрацювати 100 годин громадських робіт на території Білобожницької сільської ради з 26 грудня 2019 року (з 4-х годинним робочим днем) з 9-.00 до 13.00 годин.
Згідно розпорядження № 68-од від 26 грудня 2019 року в.о. Білобожницького сільського голови ОСОБА_7 закріплено відповідальним за поведінкою засудженого ОСОБА_4 та за ведення графіку виходу на роботу і контролю за виконання засудженим громадських робіт.
Відповідальною особою ОСОБА_7 було розроблено графік запланованих робі на період з 26 грудня 2019 року по 4 лютого 2020 року для відбування засудженим ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт.
З табелю виходу на роботу особи, до якої застосовано кримінальне покарання у вигляді громадських робіт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за грудень 2019 року вбачається, що 26 грудня 2019 року обвинувачений повинен був відпрацювати 4 години, фактично відпрацював 4 години, 27 грудня 2019 року повинен був відпрацювати 2 години, фактично відпрацював 2 години, 28 грудня 2019 року на відпрацювання громадських робіт обвинувачений не виходив.
Такі обставини підтверджуються і журналом виходу на роботу особи, до якої застосовано кримінальне покарання у вигляді громадських робіт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за період з 26 грудня по 28 грудня 2019 року.
З повідомлення Білобожницької сільської ради вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 2 та 3 січня 2020 року без поважних причин не з'явився на відпрацювання громадських робіт
3 січня 2020 року начальником Чортківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_8 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в зв'язку з допущеним порушенням порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а саме: не відпрацюванні без поважних причин 27 грудня 2019 року 2 годин громадських робіт, не відпрацюванні громадських робіт 28 грудня 2019 року, 2 та 3 січня 2020 року на підставі ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України було застосовано попередження про те, що в разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України.
З повідомлення Білобожницької сільської ради вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 з 8 по 15 січня 2020 року без поважних причин не з'явився на відпрацювання годин громадських робіт.
Актом перевірки виконання судового рішення щодо особи, засудженої до покарання у виді громадських робіт від 15 січня 2020 року підтверджується, що на час перевірки , яка відбулася 15 січня 2020 року о 11-й годині 30 хвилин, засуджений ОСОБА_4 був відсутній на призначеному об'єкті для відпрацювання громадських робіт без поважних причин.
22 січня 2020 року начальником Чортківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_8 в зв'язку з допущеним порушенням порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а саме: ухилення від відпрацювання громадських робіт з 8 по 15 січня 2020 року без поважних причин в Білобожницькій сільській раді, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України було застосовано попередження про те, що в разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України.
22 січня 2020 року Чортківський районний сектор філії ДУ "Центр пробації" звернувся в Чортківський відділ поліції ГУНП в Тернопільській області з клопотанням для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
З табелю виходу на роботу особи, до якої застосовано кримінальне покарання у вигляді громадських робіт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за січень 2020 року вбачається, що обвинувачений відпрацював по 4 години громадських робіт 16, 17, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29, 30 та 31 січня 2020 року.
Такі обставини підтверджуються і журналом виходу на роботу особи, до якої застосовано кримінальне покарання у вигляді громадських робіт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за січень 2020 року.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020210190000045 вбачається, що 23 січня 2020 року в реєстр внесено відомості за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України в зв'язку з ухиленням обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді громадських робіт.
Згідно інформації Чортківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області від 3 березня 2020 року засуджений ОСОБА_4 відпрацював 100 годин громадських робіт призначених вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 4 листопада 2019 року.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 72 від 13 лютого 2020 року в період, який відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_4 виявляв ознаки легкої розумової відсталості, обтяжені розладами психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. За теперішнього часу ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, обтяжені розладами психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Вищезазначені докази, які було досліджено в ході судового розгляду кримінального провадження є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків сторони обвинувачення, дослідивши докази, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт..
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З врахуванням таких вимог закону при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місце проживання, він перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Чортківської районної поліклініки з приводу легкої розумової відсталості, а також перебуває на обліку в наркологічному кабінеті поліклініки з 29 червня 2007 року з приводу хронічного алкоголізму.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно з положеннями статті 66 Кримінального кодексу України є визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання згідно з положенням статті 67 Кримінального кодексу України, в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання обвинуваченому за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України покарання в виді арешту, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності із вимогами ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання в вигляді двох місяців арешту.
Речовий доказ: матеріали особової справи на засудженого ОСОБА_4 , яка була вилучена з Чортківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області, зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1