22.02.2021 Справа №607/18157/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Комінярської О.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пащука А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 », визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 , -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 », визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що її покійному чоловіку ОСОБА_3 належала на праві користування земельна ділянка площею 227 кв.м. в АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала на підставі заповіту, складеному ОСОБА_4 у її користь. Однак, 13.03.2020 року Тернопільською міською радою неправомірно передано відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , оскільки частина вказана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 0,0230 га, яка належить їй після смерті чоловіка ОСОБА_5 та яку вона успадкувала за заповітом.
Із вказаних підстав позивач ОСОБА_1 вважає неправомірними і такими, що підлягають скасуванню рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 .
У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 , в порядку ст. 49 ЦПК України, подала суду заяву про доповнення позовних вимог у якій вказала, що її покійному чоловікові ОСОБА_3 належала на праві постійного користування земельна ділянка площею 227 кв.м. згідно державного акту на право постійного користування. З метою успадкування вказаної земельної ділянки вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в частині успадкування права на постійне користування, оскільки після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу та вона вчасно прийняла спадщину. Проте, нотаріусом прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва з тих мотивів, що таке право не успадковується.
Із вказаних підстав позивач ОСОБА_1 просить доповнити позовні вимоги та визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право постійного користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцеві на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ТР, виданого на ім'я ОСОБА_3 Тернопільською міською радою в 1999 році на підставі рішення Тернопільської міської ради від 28.04.1999 року за №365, акт зареєстрований за №55.
В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 та її представник адвокат Пащук А.І. просять прийняти заяву про доповнення позовних вимог та розглядати її спільно із первісними позовними вимогами.
Представник Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кукурудза А.Є. в судове засідання не з'явився, повідомив що не може з'явитись в судове засідання, оскільки перебуває на лікарняному.
Суд, проаналізувавши зміст первісної позовної заяви ОСОБА_1 , а також зміст її заяви про доповнення позовних вимог, заслухавши пояснення позивача та її представника вважає, що у прийнятті заяви ОСОБА_1 яка подана в прядку ст. 49 ЦПК України про доповнення позовних вимог від 20.01.2021 рік слід відмовити та повернути вказану заяву позивачу ОСОБА_1 виходячи із наступного.
Як вбачається із змісту первісної позовної заяви ОСОБА_1 , остання звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та Тернопільської міської ради в якому предметом позову є рішення Тернопільської міської №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 .
Із змісту первісного позову вбачається, що підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, а саме те, що Тернопільська міська рада неправомірно передала відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , оскільки частина вказаної земельної ділянки входить до складу земельної ділянки площею 0,0230 га, яка належить їй після смерті чоловіка ОСОБА_5 та яку вона успадкувала, що є неправомірним і як наслідок є підставою для скасування оспорюваного рішення міської ради та рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096.
Згідно положень п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України - крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до положень ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Із змісту заяви ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог від 20.01.2021 року вбачається, що позивач просить захистити її спадкові права, а саме визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом доповнених позовних вимог ОСОБА_1 .
Підставами, які обґрунтовують подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог є обставини, пов'язані із відмовою нотаріуса видати відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 .
Виходячи із наведеного, суд вважає, що поданою заявою про доповнення позовних вимог від 20.01.2021 року позивач ОСОБА_1 не збільшує первісні позовні вимоги від 27.10.2020 року, відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, а фактично звертається із новим позовом який має на меті спільно розглянути із первісним позовом, оскільки доповнює позовні вимоги новим предметом, яким є земельна ділянка, право на яке в порядку спадкування за заповітом позивач просить визнати за нею, а також доповнює первісний позов новими обставинами, якими вона обґрунтовує доповнені позовні вимоги: а саме відмова нотаріуса видати відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 та неможливість захистити порушені спадкові права у позасудовому порядку.
Отже, враховуючи те, що позивач просить прийняти до розгляду заяву, якою збільшує як предмет позову так і підстави позову, що фактично є новим позовом, який позивач має на меті розглянути спільно із первісним позовом, що суперечить вимогам положень п.2, ч.2 та ч.3 ст. 49 ЦПК України, а тому така заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню позивачу, з одночасним роз'ясненням, що таку заяву позивач вправі подати на розгляд до суду в загальному порядку.
Про те, що позивач ОСОБА_1 , подаючи заяву про доповнення позовних вимог, фактично звертається із новим позовом, який просить прийняти до спільного розгляду із первісним позовом, також свідчить той факт, що у випадку прийняття судом заяви про доповнення позовних вимог з приводу захисту спадкових прав позивача, суду слід вирішувати питання про залучення до справи нових учасників справи, зокрема Першої тернопільської державної нотаріальної контори, а також з'ясовувати питання про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , їх залучення до участі у справі, а також встановлення нових строків для подання заяв по суті справи залученими учасниками.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.2, ч.3 ст. 49, п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 , яке підтримане її представником - адвокатом Пащуком Артемом Ігоровичем про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог від 20.01.2021 року - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку ст. 49 ЦПК України про доповнення позовних вимог від 20.01.2021 року - повернути позивачу ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 роз'яснити, що повернуту заяву вона вправі подати на розгляд до суду в загальному порядку із дотриманням вимог положень ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської обалсті протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 22 лютого 2021 року.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич