Ухвала від 26.02.2021 по справі 2-301/11

Справа№ 2-301/11

УХВАЛА

іменем України

26 лютого 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі судового засідання Пасько І.Б.

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2021 року до Теребовлянського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Теребовлянського районного суду від 16 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Державний ощадний банк» заборгованості за валютним кредитним Договором в сумі 60014.63 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 479510.89 грн.

24 лютого 2021 року до Теребовлянського районного суду від АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Теребовлянського районного суду від 16 грудня 2011 року, у якому сторона зазначила, що просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволення заяви про розстрочку виконання вказаного рішення Теребовлянського районного суду, посилаючись на мотиви викладені у запереченні.

Також, 24 лютого 2021 року до Теребовлянського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову із проханням зупинити виконання рішення Теребовлянського районного суду від 16 грудня 2011 року до вирішення заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання вказаного рішення суду, із посиланням на мотиви викладенні у заяві про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (увипадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу.

Правовий аналіз змісту норм ст. 36 ЗУ “Про виконавче провадження” та ст.435 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що для вирішення питання відстрочки, розстрочки чи зміни способу виконання рішення важливе значення має факт перебування такого рішення на виконанні в органах, до компетенції яких воно (виконання) належить.

У відповідності до п.1 ч.1, ч.2 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Виконавчі документи, зазначені у ч.1 цієї статті, підлягають виконанню після їх внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, відповідно до п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, заявником не надано суду доказів, які підтверджують обставини звернення АТ «Державний ощадний банк» із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Державний ощадний банк» заборгованості за валютним кредитним Договором в сумі 60014.63 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 479510.89 грн, в зв'язку з чим заявником ОСОБА_1 зроблено передчасний висновок про наявність правових підстав для можливості задоволення судом заяви про забезпечення позову.

Таким чином, наведені, заявником підстави для забезпечення позову, шляхом зупинення виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року не є обґрунтованими та доведеними, а тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст. 149,150, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили через пятнадцять днів з дня підписання суддею, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня підписання суддею, апеляційної скарги.

Головуючий В.В.Малярчук