Справа № 2/593/135/2021
"01" березня 2021 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Бережанської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -
24 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд Тернопільської області з позовною заявою до Бережанської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.
У поданому позові ОСОБА_1 вказав, що рішенням Бережанської міської ради від 25 листопада 2020 року № 3 «Про припинення повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування територіальних громад, які увійшли до складу Бережанської міської територіальної громади» було, зокрема, припинено і його повноваження як Надрічнянського сільського голови.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 83, 116, 117, 118, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст. 34 ЗУ “ Про оплату праці”, ч. 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ч. 2 ст. 33 ЗУ “ Про статус депутатів місцевих рад”, ст.ст. 1-2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», просив суд: зобов'язати відповідача надати детальну інформацію про розрахунки всіх нарахувань і виплат з 26 листопада 2020 року; в становити розміри сум, нарахованих і виплачених грошових коштів, сум, сплачених з порушенням термінів грошових коштів, суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сум, нарахованих і виплачених грошових коштів збереження заробітної плати на період працевлаштування, з 26 листопада 2020 року; Зобов'язати відповідача внести відомості до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про зарахування спеціального стажу за листопад 2020 року; стягнути з Відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати; стягнути з Відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (по день ухвалення судового рішення) та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Суд, вивчивши подану позивачем заяву та долучені до неї документи, прийшов до висновку, що у відкритті провадження у вказаній справі слід відмовити, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
П.2 ч.1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. П. 17 вказаної статті встановлено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема, сільського голову. Статтею 12 вказаного закону встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду сільського, селищного, міського голови здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" Ч.1 ст. 14 вказаного закону встановлено, що посада сільського голови належить до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Виходячи з наведеного, позивач заявив позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу проходження публічної служби, а тому вказаний позов підсудний адміністративному, та не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Отже, якщо вищевказаний спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 186, ст.ст. 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Бережанської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що позовна заява з такими позовними вимогами згідно ст. 19 ЦПК України, ст. ст. 19, 20 КАС України віднесена до юрисдикції Тернопільського окружного адміністративного суду (вул. Князя Острозького, 20, м. Тернопіль, 46025).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.