Справа № 585/411/21
Номер провадження 1-кп/585/219/21
01 березня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумсьуої області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12020205100000017 від 04.08.2020 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ромни, сумської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_3 10.02.2015 року поступив на службу до Роменської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56) та наказом державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» від 31.03.2020 №37ЮС-20 йому присвоєне спеціальне звання лейтенант внутрішньої служби.
Наказом державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» від 02.12.2019 р. №148/ОС-19 ОСОБА_3 призначений на посаду старшого інспектора (з організації речового та побутового забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення державної установи «Роменська виправна колонія (№56)», із займаної посади звільнений 04.08.2020.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівниками правоохоронних органів є, зокрема, працівники органів і установ виконання покарань.
Відповідно до ст. ст. 1, 18 Закону України «Про Державну кримінально- виконавчу службу України», ОСОБА_3 , у період часу з 10.02.2015 по 04.08.2020 р., будучи співробітником установи виконання покарань, виконував функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служив суспільству шляхом здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, тобто являвся службовою особою правоохоронного органу - представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» покладалися обов'язки: виконувати покарання відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства; забезпечувати дотримання прав людини і громадянина, реалізацію законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань; виконувати вироки, постанови і ухвали суду, а також рішення, прийняті прокурорами і слідчими в установленому законом порядку і в межах їх компетенції; тримати осіб, узятих під варту; застосовувати передбачені законом засоби виправлення і ресоціалізації засуджених; сприяти трудовому та побутовому влаштуванню осіб, звільнених від відбування покарання, та їх соціальній адаптації тощо.
Таким чином ОСОБА_3 , згідно з ч. 3 ст. 18, приміткою 1 до ст. 364 КК України, являвся службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади.
Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995 визначено правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлюється порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що наведені у таблиці І Переліку, затвердженого постановою КМ України від 06.05.2000 № 770, зокрема й такі як канабіс, заборонені для обігу на території України.
Поряд з цим, ігноруючи вимоги нормативно - правових актів, ОСОБА_3 , являючись співробітником правоохоронного органу та усвідомлюючи незаконність своїх дій, вчинив неправомірні дії за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2020 ОСОБА_3 , їдучи на власному автомобілі ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 , зупинився по вул. Руденко у м. Ромни та побачив невідомий поліетиленовий пакет. Відкривши даний пакет ОСОБА_3 усвідомив, що в пакеті знаходиться наркотичний засіб - канабіс. Усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_3 у подальшому поклав до кишені свого одягу вказаний поліетиленовий пакет, чим вчинив незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, з метою особистого вживання.
В подальшому ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, сів до власного автомобіля ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 , та, з метою перевезення і подальшого перенесення наркотичного засобу до власного службового кабінету за місцем роботи поїхав до Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)», чим вчинив незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу обіг якого заборонено - канабісу, з метою особистого вживання.
Близько 08 год. 48 хв. 04.08.2020 року, знаходячись біля входу у приміщення адміністративної будівлі Державної установи «Роменська виправна колонії (№56)», ОСОБА_3 був зупинений працівниками Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» з метою перевірки наявності при ньому предметів, перенесення яких до установи заборонено. При цьому ОСОБА_3 добровільно видав поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору.
У кримінальному провадженні проведено судову експертизу наркотичний засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, відповідно де висновку якої, речовина, вилучена 04.08.2020 у ОСОБА_3 , є особливе небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою і перерахунку на висушену речовину 77,78 г.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст.309 КК України в умисних протиправних діях, які виразились у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 15 лютого 2021 року, укладена між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, який стороною обвинувачення кваліфіковано як умисні, протиправні дії ОСОБА_3 , що виразились у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту.
Сторони кримінального провадження погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті, оскільки останній повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті вчиненого ним кримінального проступку, має зобов'язання матеріального характеру, а саме сплачує аліменти на малолітню дитину, позитивно характеризується, а тому, зважаючи на встановлену сукупність пом'якшуючих обставин та з урахуванням особи ОСОБА_3 , сторони погодились на призначення покарання останньому за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також обвинуваченому роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди, обмеження щодо його права на оскарження вироку, роз'яснені наслідки невиконання взятих на себе обвинуваченим обов'язків.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений стверджував, що повністю розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачений зазначив, що вищевказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглянувши угоду та вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи третіх осіб, угода укладена добровільно, обвинувачений може та зобов'язується виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.ст. 65, 69 КК України.
Запобіжні заходи, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з винної особи на користь держави
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020205100000017 від 04.08.2020 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Сумської обласної прокуратури ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді штрафу на користь держави у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Речовий доказ, приєднані до матеріалів кримінального провадження постановою начальника сектора дізнання Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 від 27.08.2020 року та переданий на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Роменського ВП ГУНП в Сумській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, у розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_7 ЦВЄЛОДУБ