Провадження № 2/582/59/21
Справа № 582/24/21
Копія
"23" лютого 2021 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Петен Я.Л.,
за участю секретаря - Климась С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , смт Недригайлів, Сумської області, до ОСОБА_2 , смт Недригайлів, Сумської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
15 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1 , належним їй на праві власності.
Вказаний позов обґрунтований тим, що позивач, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому будинку окрім неї, зареєстровані: син ОСОБА_3 , 1980 року народження, онук ОСОБА_4 , 2008 року народження, та онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач по справі, який фактично по місцю реєстрації не проживає більше двадцяти років. Для здійснення права користування і розпорядження своїм майном, позивач просить позов задовольнити.
Позивач у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити без її участі, та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 18).
Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання по розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, яка про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Костянтинів, Недригайлівського району Сумської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 24 грудня 1997 року Недригайлівським РВ УМВС України в Сумській області (а.с. 4).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 12.06.1992, позивачу ОСОБА_1 , належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 6).
У цьому будинку, окрім позивача, зареєстровані: син ОСОБА_3 , 1980 року народження, онук ОСОБА_4 , 2008 року народження, та онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач по справі, що слідує з довідки виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Сумської області, виданої 14.01.2021 за № 39 (а.с. 7).
Однак, відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований у будинку позивача, але фактично не проживає більше двадцяти років.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Право власності на житло охоплює правомочності із володіння, користування та розпорядження ним як об'єктом права власності. Ці правомочності можуть належати тільки власнику житла та іншим особам, зокрема, які проживають разом із ним, у тому числі на праві спільної власності.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Частиною 4 ст. 156 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Із змісту ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Виходячи з наведеного суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином зареєстрованим у будинку, належному на праві власності позивачу, понад строк, встановлений законодавством, у ньому не проживає, а тому є таким, що втратив право користування ним, будь-яких письмових домовленостей стосовно користування житловим будинком за вказаною адресою не існує, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , смт Недригайлів, Сумської області, до ОСОБА_2 , смт Недригайлів, Сумської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1 , належним на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 23.02.2021.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : Я. Л. Петен