Постанова
Іменем України
26 лютого 2021 року
Смт Краснопілля
Справа № 578/87/21
Провадження № 3/578/80/21
Справа № 578/88/21
Провадження № 3/578/81/21
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області КОСАР А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративні справи у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 /з 01.01.2021 ліквідовано Краснопільський та утворено - Сумський район/ Сумської області, не працюючого, за частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, права передбачені статтею 268 КУпАП, роз'яснені,
Установив:
Гр. ОСОБА_2 23 січня 2021 року о 12.54 год. на вул. Рясківка в смт Угроїди Сумського району Сумської області, в порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу про зупинку, завчасно подану поліцейським за допомогою спецсигналу та світловідбиваючого диску маячка та був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі в с. Самотоївка Сумського району Сумської області.
Крім цього, ОСОБА_2 23 січня 2021 року о 12.54 год. на вул. Рясківка в смт Угроїди Сумського району Сумської області, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Від керування відсторонений.
На підставі викладеного, в силу статті 36 КУпАП вважаю за необхідне об'єднати вище вказані справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 КУпАП, в одне провадження і присвоїти об'єднаним справам № 3/578/80/21.
У судовому засіданні суду ОСОБА_2 вину свою визнав частково та пояснив, що дійсно 23 січня цього року не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану поліцейським, оскільки при собі не було посвідчення водія, а через два дні 25.01.2021 його зупинили працівники поліції в с. Самотоївка Сумського району Сумської області, привезли до відділку поліції і склали два протоколи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 122-2 та частиною першою статті 130 КУпАП. Зауважив, що 23 січня поточного року він керував транспортним засобом у тверезому стані, але без посвідчення водія, за що сплатив штраф. Пройти огляд на стан сп'яніння у відділі поліції йому не пропонували, протоколи підписав не читаючи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали об'єднаної адміністративної справи, суд доходить такого висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ОБ № 145127 від 25.01.2021, відеозаписі на електронному носії.
Доказів же, що спростовували б винність порушника в порушенні вимог Закону, суду не надано.
Тому, з огляду на викладене, вина ОСОБА_2 доведена і його дії суддя кваліфікує за частиною першою статті 122-2 КУпАП, оскільки він не виконав вимог про зупинку поліцейського.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не вбачає.
Враховуючи викладене, у відповідності до вимог статті 33 КУпАП вважаю за можливе піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу у межах частини першої статті 122-2 КУпАП. Підстав для застосування іншого виду стягнення суддя у справі не вбачає.
Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, п. 5 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає до стягнення судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Щодо доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, приходжу до наступного.
Згідно із статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Оскільки з 03 липня 2020 року Законом №720-IX відновлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, передбачена стаття 130 КУпАП, тому Закон № 720-IXв цій частині в силу пом'якшення відповідальності має зворотну дію.
Враховуючи вимоги частини третьої статті 8 КУпАП, статті 58 Конституції України, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або інші дії, які з 01 липня 2020 року по 03 липня 2020 року виключені зі статті 130 КУпАП, а з 03 липня 2020 року включені до статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Так, дослідженими матеріалами справи, провина ОСОБА_2 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII поліція згідно з покладеними на неї завданнями, серед іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У зв'язку з набранням чинності вказаного Закону було підписано новий наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Окрім наведених вище Закону та Інструкції № 1452/735 питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння також врегульовується: Кодексом України про адміністративні правопорушення; законами України «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
За частиною п'ятою статті 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог частини шостої статті 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, тобто законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції дотримуватись вказаного порядку, адже за статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
При цьому слід зауважити, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку (тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Наказу про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як обов'язок пройти огляд так і відповідальність за відмову в проходженні останнього настають виключно в разі дотримання порядку такого огляду.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 вказаним вимогам закону не відповідає і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 212586 складався у відділі поліції № 2 (с. Краснопілля) 25.01.2021 о 10.55 год.
При цьому, був проведений огляд ОСОБА_2 у зв'язку з виявленими ознаками /запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода/, але Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить дати такого огляду.
Направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, було виписано 25.01.2021 о 10.40 год. до Сумського обласного наркодиспансеру.
З записів бодікамер поліцейських суд встановив, що 25.01.2021 поліцейський роз'яснює ОСОБА_2 , що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122-2 КУпАП.
Згідно п. 27 Постанови Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція).
Так, частина перша статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з частиною другою статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відеозапис керування 23.01.2021 о 12.54 год. транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутній.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній відеозапис руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 23.01.2021 о 12.54 год., а огляд на стан сп'яніння останньому пропонували пройти працівники поліції о 10.40 год. 25.01.2021, що набагато пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Крім того, пояснення ОСОБА_2 не спростовуються письмовими матеріали справи.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення (серія ДПР18 № 212586) не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП.
Отже, огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, проведений поліцейським в порушення вимог частини п'ятої статті 266 КУпАП і вважається недійсним.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Згідно п. 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП , в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати статтю 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 40-1, 247, 252, 268, 283 - 285, 289, 291, 294, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 / сто п'ятдесят три / грн.
Реквізити рахунків для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»
Рахунок - UA628999980313090149000018001;
ГУК у Сумській обл /Сумська обл/ 21081300;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404;
Код класифікації доходів бюджету 21081800
Призначення платежу - *;21081300; ОБ;145127; ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору, які зараховуються до Державного бюджету України ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код одержувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок одержувача IBAN: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 02000).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна де у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 212586 від 25.01.2021 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. КОСАР