Рішення
Іменем України
26 лютого 2021 року
Смт Краснопілля
Справа № 578/278/19
Провадження № 2/578/1/21
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді КОСАР А. І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 /далі-позивач/
до ОСОБА_3 /далі -відповідач/
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,
учасники судового процесу:
секретар судового засідання - ЛИТВИН А. В.
Історія справи
(I.) Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 04.03.2019 в інтересах дитинизвернулася до суду з позовом до відповідача, яким просила:
1.1. розірвати шлюб, в якому вони перебувають з 22 вересня 2016 року.
1.2. стягувати на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову і до досягнення нею повноліття.
2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.
2.1. 22.09.2016 сторони уклали шлюб.
2.2. Сімейне життя не склалося внаслідок відсутності між ними взаєморозуміння, взаємоповаги, різних поглядів на життя та шлюб, що негативно вплинуло на стосунки та призвело до розпаду сім'ї, фактичне припинення шлюбних відносин та окреме проживання з грудня 2018 року.
2.3. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , 2017 року народження.
2.4. Шлюб існує формально і на примирення не згодна.
2.5. При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
2.6. ОСОБА_3 є батьком дитини, але матеріальну допомогу в добровільному порядку на її утримання не надає.
2.7. Позивач уважала, що останній за станом здоров'я спроможний сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.
(II.) Стислий виклад позицій позивача та відповідача
3. Позивач ОСОБА_1 ; процесуальна позиція - позов підтримує.
/ас 123/
4. Відповідач ОСОБА_3 ; процесуальна позиція - не заперечує проти задоволення позову.
/ас 89, 117/
(ІІІ.) Заяви, клопотання позивача, відповідача
5. 28.01.2020 позивач подала заяву про долучення доказів по справі.
/ас 76-83/
6. 17.07.2020, 05.01.2021 відповідач подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
/ас 89, 117/
7. 26.02.2021 позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
/ас 123/
(ІV.) Процесуальні дії у справі
8. 11.03.2019 суддя Краснопільського районного суду Сумської області /далі - суддя, суд/ постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив справу до підготовчого судового засідання на 09.00 год. 11.12.2019.
/ас 18/
9. 26.02.2021 суд постановив ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про розгляд справи у відсутність сторін.
/ас 124/
(V.) Фактичні обставини, встановлені судом
10. Сторони у справі зареєстрували шлюб 22 вересня 2016 року, проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, подальше збереження шлюбу є неможливим. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2 , який проживає за місцем реєстрації матері.
/ас 12-14/
11. ОСОБА_3 записаний батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис за № 1348 від 02.11.2017.
/ас 13/
(VІ.) Національне законодавство
12. Сімейний кодекс України /далі - СК/ № 2943-ІІІ від 10.01.2002 ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
12.1 Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу, частина перша якої передбачає право подачі позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
12.2. Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
12.3. Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
12.4. Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
12.5. Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
12.6. Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
13. Згідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
14. Конвенція про права дитини, в якій закладено принцип інтересів дитини понад усім, ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства.
15. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 01.01.2021 становить 1921 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи 26.02.2021 мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком до 6 років становить не менше 960,50 грн / 50 % від 1921 грн /.
16. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №24-754/0/4-13 від 16.05.2013 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», джерела правового регулювання участі іноземного елемента у цивільному процесі України поділяються на дві групи: національне законодавство та міжнародні договори, в яких бере участь Україна. Загальні засади регулювання правовідносин з іноземним елементом встановлені Конституцією України, статті якої гарантують забезпечення, охорону і захист прав і свобод людини. У статті 26 Конституції України закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається у попередньому засіданні відповідно до статті 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», відповідно до якої суди можуть приймають до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом.
17. Згідно з частиною першою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (пункт 7 частини 1 статті 76 Закону).
18. Згідно частини 1 статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
19. Умови застосування положень частини 1 статті 60 ЗУ «Про міжнародне приватне право», зокрема умов застосування права держави, у якій подружжя мало останнє місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, сформульоване в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2020 у справі № 357/12676/18 (провадження № 61-1549св20), відповідно до якої: визначаючи матеріальне право якої держави підлягає застосуванню національним судом під час вирішення спору про розірвання шлюбу з іноземним елементом, суди мають керуватися правилами статей 60, 63 Закону № 2709-IV.
20. Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу (стаття 63 Закону № 2709-IV).
21. Згідно зі статтею 60 Закону № 2709-IV правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
22. Аналіз положень статті 60 Закону № 2709-IV дає підстави дійти висновку, що законодавець України визначив чотири колізійні прив'язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу, зокрема: 1) спільний особистий закон подружжя (lex patrie); 2) закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii); 3) право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (proper law); 4) закон, обраний подружжям (lex voluntatis).
23. Під час визначення матеріального права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави (стаття 7 Закону № 2709-IV).
24. Визначаючи, чи у є подружжя спільний особистий закон, необхідно враховувати положення частини першої статті 16 Закону № 2709-IV, відповідно до якої особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
(VІІ.) Висновки суду
25. Між сторонами склалися правовідносини з питання припинення шлюбу та з обов'язку батьків утримувати дитину, тому суд застосовує положення Сімейного кодексу України, тобто норми матеріального права України, оскільки правовідносини, підставою виникнення яких була одна й та сама подія - реєстрація шлюбу між Позивачем та Відповідачем органом Державної реєстрації актів цивільного стану України.
26. Крім того, суд має зазначити, що у відповідності до третьої колізійної прив'язки, визначеної положеннями частини 1 статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право", а саме відсилання до права, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином, таким правом є матеріальне право України, оскільки Позивач і Відповідач маючи спільну дитину від шлюбу, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася та проживає разом зі своєю матір'ю на території України, і саме через зв'язок із спільною дитиною і Позивач і Відповідач мають найбільш тісний зв'язок з правом України.
27. Згідно з частиною першою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/ судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
28. Обставини спору учасниками справи визнаються, а тому доказуванню згідно з положеннями статті 82 ЦПК не підлягають.
29. Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
30. Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до положень частини третьої статті 200 ЦПК.
31. Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами на час розгляду справи у суді сімейних відносин не існує.
32. З часу знаходження позову в суді примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї.
33. Суд не вбачаєнадання строку на примирення.
34. При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін, тому позов є обґрунтованим і підставним до задоволення.
35. Спір про майно та місце проживання дитини на час розгляду справи відсутній.
36. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
37. Згідно зі статтею 113 СК при державній реєстрації розірвання шлюбу суд залишає ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».
38. Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
39. Оскільки дитина сторін проживає разом з позивачем і потребує коштів на утримання, відповідач записаний батьком малолітньої дитини, суд знаходить, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову 04.03.2019 і до досягнення нею повноліття.
40.Визначений судом розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
41.Згідно з п.1 частини першої статті 430 ЦПКрішення підлягає негайному виконанню в сумі платежу за один місяць.
(VІІІ) Розподіл судових витрат між сторонами
42. Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, судом встановлено наступне.
43. За квитанцією №0.0.1285999207.1 з датою валютування 04.03.2019 ОСОБА_1 за подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплатила 768,40 грн.
44. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
45. Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
46. Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 384,20 грн за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, та повертає позивачу з державного бюджету 384,20 грн судового збору, сплаченого при подачі позову, та стягує з відповідача 908 грн в дохід Державного бюджету України за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину.
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Ухвалив:
1. Позов ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину задовольнити.
2. Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22 вересня 2016 року Краснопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис за № 50, розірвати.
3. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
4. Надіслати копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
5. При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».
6. Стягувати на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову 04.03.2019 і до досягнення нею повноліття.
7. Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 384,20 грн судових витрат.
9. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 384,20 грн судового збору, сплаченого при подачі позову.
10. Стягнути з ОСОБА_3 908 /дев'ятсот вісім/ гривень судових витрат, які зараховуються до Державного бюджету України ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код одержувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок одержувача IBAN UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 0106014, у графі «призначення платежу» вказати «*;101; НОМЕР_2 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 Краснопільський районний суд Сумської області».
11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
12. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
13. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
14. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
15. Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
16. Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, НОМЕР_1 .
Суддя А. І. КОСАР