Справа№592/13368/20
Провадження №2/592/45/21
26 лютого 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., відповідача ФОП ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів невиплачених при звільненні,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 21.09.2020 р. була звільнена з роботи за згодою сторін, згідно наказу № 12-к від 21.09.2020 р. На момент її звільнення відповідач не виплатив їй заборгованість по заробітній платі у сумі 7781 грн. 84 коп. 07.12.2020 р. відповідач вказану заборгованість виплатив, однак середній заробіток відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України їй виплачений не був. Просить суд: стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 22.09.2020 р. по 07.12.2020 р.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебувала з відповідачем ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах.
21.09.2020 р. позивача ОСОБА_2 було звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
07.12.2020 р. ФОП ОСОБА_1 була виплачена заборгованість ОСОБА_2 у сумі 7781 грн. 84 коп.
За змістом статей 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. А згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків (п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013 р.).
Крім того, відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 9-рп/2013 від 15.10.2013 р. передбачено, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 р. №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року №4-рп/2012 , дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що зарплата позивача ОСОБА_2 склала: за липень 2020 р. - 1153 грн. 40 коп.; за серпень 2020 р. - 3451 грн. 66 коп.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Кількість робочих днів за два місяці, які передували звільненню за липень 2020 та серпень 2020 р. становить 57 днів.
Розмір середньоденної заробітної плати позивача ОСОБА_2 становить 80 грн. 79 коп. (3451,66 + 1153,40 = 4605,06 : 57 = 80,79).
Таким чином за період з 22.09.2020 р. по 07.12.2020 р. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 4443 грн. 45 коп. (55 робочих днів х 80,79 грн. = 4443 грн. 45 коп.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.09.2020 р. по 07.12.2020 р. у сумі 4443 грн. 45 коп.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів невиплачених при звільненні- задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.09.2020 р. по 07.12.2020 р. у сумі 4443 грн. 45 коп. з послідуючим утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.М. Алфьоров