Справа № 517/33/21
Провадження № 2/517/59/2021
01 березня 2021 року смт. Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Тростенюка В.А.,
при секретареві Грабовій І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу серії ВСТ № 893028 віл 20 травня 2006 року.
За вказаною адресою з 19 грудня 2000 року був зареєстрований ОСОБА_2 , який до цього часу не знявся з реєстраційного обліку.
З моменту покупки квартири, позивач самостійно сплачує комунальні послуги, що підтверджується ксерокопіями відповідних квитанцій, в свою чергу ОСОБА_2 не сплачує плату за користування житловим приміщенням, а також не несе інших витрат по утриманню квартири, його речей в даному приміщенні немає, а відтак він втратив право користування цим житлом.
В зв'язку з цим позивач вимушена звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позивач у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу за її відсутності (а.с. 30).
Відповідач в судові засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що вбачається з оголошень опублікованих на офіційному веб-порталі судової влади України від 04 лютого 2021 року та 18 лютого 2021 року,у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно довідки Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області від 03 лютого 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу в порядку, передбаченому гл. 7 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу серії ВСТ № 893028 віл 20 травня 2006 року (а.с. 7).
Відповідно до даного договору 20 травня 2006 року продавець ОСОБА_3 передав квартиру за номером АДРЕСА_1 у власність позивачу ОСОБА_1 , а остання прийняла майно і сплатила за нього обговорену грошову суму. Як виявилося пізніше, за вказаною адресою з 19 грудня 2000 року була зереєстрована невідома позивачу особа ОСОБА_2 , який до цього часу не знявся з реєстраційного обліку.
Як вбачається з довідок виданих Захарівською селищною радою Захарівського району Одеської області від 15.10.2020 року № 3037, 3038 та актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 14 жовтня 2020 року, в будинку крім позивача зареєстрований з 19 грудня 2000 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з травня 2006 року за місцем реєстрації не проживає (а.с. 13-15).
З моменту покупки квартири, позивач самостійно сплачує комунальні послуги, що підтверджується ксерокопіями відповідних квитанцій, в свою чергу ОСОБА_2 не сплачує плату за користування житловим приміщенням, а також не несе інших витрат по утриманню квартири, його речей в даному приміщенні немає, а відтак він втратив право користування цим житлом (а.с. 16-17).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності зі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності квартиронаймача право на жиле приміщення за ним зберігається протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України особа визнається такою що втратила право користування жилим приміщенням в разі відсутності її понад встановлені терміни в судовому порядку.
Вирішити питання зняття з реєстрації у добровільному порядку є неможливим, оскільки позивачу невідоме місце проживання відповідача.
Із змісту п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року вбачається, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 Житлового кодексу України. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.
Згідно ст. 319 ЦК України, - власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
В ч. 2 ст. 405 ЦК України вказано, що член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилась туди і проживала як член сім'ї власника приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Із пояснень позивача, зазначених нею у позові, та письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач є колишнім мешканцемквартири за номером АДРЕСА_1 , у вказаній квартирі зареєстрований, але не проживає там понад 10 років, що стверджує позивач та підтверджується довідками Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області від 15.10.2020 року № 3037, 3038 та актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 14 жовтня 2020 року.
За таких обставин суд вважає, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартири за номером АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 319, 391, 405 ЦК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: