Справа № 510/1295/20
Провадження № 2/510/260/21
(заочне)
23 лютого 2021 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.;
за участю секретаря Березенко С.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Відповідач ОСОБА_2 , у судові засідання, які призначалися, будучи належним чином сповіщений, не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, заперечень, пояснень, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надходили.
Позивач у судове засідання також не з'явилась, від неї надійшла заява із якої вбачається, що вона на задоволенні позову наполягає, просила розглянути справи у її відсутності, не заперечувала проти винесення заочного рішення суду.
Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку із цими обставинами та керуючись ч.1ст.280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія ухвали Ренійського районного суду від 25.07.2018р.; копія рішення Ренійського районного суду від 17.12.2012р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради про склад сім'ї ОСОБА_1 ; довідка про заробітну плату ОСОБА_1 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач просить стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідача ОСОБА_2 , який є батьком дитини, та з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірваний на підставі рішення Ренійського районного суду від 25.07.2018р.
Позивач, зазначила в позові, що сторони будь-яких стосунків не підтримують, на теперішній час фактично мешкають окремо. Після розірвання шлюбу деякий час відповідач надавав позивачу на утримання сина матеріальну допомогу у добровільному порядку. Потім платежі на утримання сина стали нерегулярними, у зв'язку із чим, позивач у травні 2018р. вже зверталася до Ренійського районного суду із позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку. Оскільки тоді питання матеріального утримання спільної дитини вирішилося в добровільному порядку, позивач звернулася до суду із заявою про залишення позову без розгляду. До теперішнього часу відповідач більш-менш регулярно сплачував кошти на утримання сина в добровільному порядку, але останнім часом виникли труднощі в отриманні платежів, тим самим обмежуючи можливість повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дитини, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дитини, розвитку її обдарувань. Позивач працює в КУ «Обласний центр національних культур в Ренійському районі» на посаді хормейстера, отримує зарплатню, але її коштів недостатньо для утримання сина. Відповідач працює у Державному підприємстві «Національна енергетична компанія «Укренерго» отримує зарплатню.
Таким чином, неповнолітня дитина потребує матеріальної допомоги від відповідача, яку позивач і просить стягнути на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення сином ОСОБА_3 , повноліття.
Вивчивши матеріали справи, надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних
чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України). Даний обов'язок покладений як на матір дитини так і на батька, є особистим і індивідуальним для кожного з батьків.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку матеріальна допомога позивачу на утримання їх сумісної дитини не надається, відповідач є працездатною особою, аліменти з його заробітку за виконавчими документами не утримаються, домовленість про способи надання утримання на дитину між сторонами не досягнута, таким чином суд, враховуючи обставини справи, матеріальне положення сторін і інтереси неповнолітньої дитини, задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.07.2020 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 840 грн. 80 коп. судового збору в доход держави.
Згідно із ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.Д. Бошков