Єдиний унікальний номер справи 235/1302/21
Номер провадження 2-о/235/142/21
1 березня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Нагорної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), поданої представником заявника - адвокатом Безруком Артемом Володимировичем (адреса: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа ОСОБА_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (юридична адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 11) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, -
26 лютого 2021 року на розгляд суду пред'явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Безрука А.В., просить встановити факт народження його дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, Донецької області дитини жіночої статі.
Заявлені вимоги обґрунтовані наступним. Заявник ОСОБА_1 перебуває в зареєстровану шлюбі з ОСОБА_2 , яка 02.02.2018 року в пологовому відділенні медичного закладу, розташованому на непідконтрольній території, про що видано медичне свідоцтво про народження. Заявник, звернувшись до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) з проханням зареєструвати народження дитини на підконтрольній території України, - отримав відмову з причини пред'явлення документу (медичного свідоцтва), що виданий на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення у судовому порядку факту народження дитини має юридичне значення, оскільки заявник в органі реєстрації актів цивільного стану зможе отримати свідоцтво про народження дитини.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в поданій заяві зазначив про розгляд справи в його відсутність, просить ухвалити рішення на підставі поданих ним доказів.
Представник заявника - адвокат Безрук А.В. у судове засідання не з'явився, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в його відсутність, просить ухвалити рішення на підставі поданих доказів.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в її відсутність, просить ухвалити рішення на підставі поданих доказів.
Представник заінтересованої особи Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, Донецької області, громадянин України, перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта).
Заявник ОСОБА_1 з 16.10.2010 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ). - факт одруження підтверджено свідоцтвом про шлюб серійний номер НОМЕР_1 , видане Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області.
ОСОБА_2 , заінтересована особа по справі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка Тульської області, Росія, громадянка Росії, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта).
З медичного свідоцтва про народження № 85 від 02.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 в акушерському відділенні медичного закладу, розташованого в м. Донецьк, маючого назву (далі мовою оригіналу) «Центральная городская клиническая больница №3 города Донецка» - ІНФОРМАЦІЯ_4 о 02:45 годині народила дитину жіночої статі, доношену на 40 тижні вагітності, вагою 3900 грамів; у матері вагітність друга, пологи другі.
Крім того, заявником отримано свідоцтво про народження доньки, яке видане (далі мовою оригіналу) «Пролетарским отделом записи актов гражданского состояния г. Донецка Государственной Регистрационной Палаті Министерства юстиции Донецкої Народной Республики».
Згідно ч. 1ст. 144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів № 1085р від 07.11.2014 року м. Донецьк Донецької області є містом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Як вбачається зі змісту Наказу міністерства юстиції України від 17.06.2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на територіях проведення антитерористичної операції» доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької області, зокрема м. Донецьк Донецької області, тимчасово припинено.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року, з 01 грудня 2014 року, відділення державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходились на тимчасово неконтрольованій території переміщені на контрольовану українською владою територію. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 919/5 від 12.06.2014 року проведення державної реєстрації актів цивільного стану та видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану за заявами громадян України, які проживають в районі проведення операції об'єднаних сил, здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника. В зв'язку з вказаним, заявник ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) для отримання свідоцтва про народження дружиною дитини. Відповідно до листа Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) № 149/20.21.-31 від 23.02.2021 року відмовлено в проведенні державної реєстрації народження дитини заявника, в зв'язку з неможливістю прийняти медичне свідоцтво, при цьому роз'яснено потребу для звернення до суду для вирішення питання щодо встановлення факту народження дитини.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що заяви про встановлення факту народження особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події народження.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. Відповідно до п. 1 гл. 2 розд. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р. підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 року, що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи, засвідчене печаткою закладу (установи) Міністерства охорони здоров'я України. З листа № 149/20.21.-31 від 23.02.2021 року вбачається, що Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) не приймає медичні документи, видані на непідконтрольній території.
Дійсно, надані заявником документи не є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, оскільки видане й завірене печаткою не закладом охорони здоров'я України, а (далі мовою оригіналу) - «Центральная городская клиническая больница №3 города Донецка». В зв'язку з чим, наявні підстави для розгляду судом питання встановлення факту народження, в порядку ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
При розгляді справи, суд первісно акцентує увагу, що згідно статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Переміщені всередині країни особи є громадянами своєї держави і мають широке коло громадських, політичних, екологічних, соціальних і культурних прав.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що внутрішньо переміщена особа має права, визначені Конституцією України та законами України. Зокрема, на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до принципу 20 Керівних принципів з питання про переміщення осіб всередині країни, які були розроблені та прийняті в 1998 році за дорученням Генеральної Асамблеї ООН та Комісії з прав людини, кожна людина, де б вона не знаходилась має право на визнання її правосуб'єктності. Для забезпечення цього права особам, які переміщені всередині країни відповідні органи влади надають всі документи, які необхідні для поваги і здійснення їхніх законних прав, як-то паспорти, посвідчення особи, свідоцтва про народження і свідоцтва про шлюб. Органи влади сприяють, зокрема, у видачі нових документів або заміні документів, втрачених під час переміщень, без будь-яких необґрунтованих умов, як-то вимога повернення на місце звичайного проживання для отримання цих та інших необхідних документів.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthers v. MoldovaandRussia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Такий висновком узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З урахуванням вказаного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 як батько має право в судовому порядку порушити питання захисту прав в спосіб встановлення факту народження дитини. Факт народження у заявника дитини підтверджений, копією медичного свідоцтва, з дитиною. Встановлення факту народження породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт народження дитини, що має юридичне значення, отже є всі підстави для задоволення заяви та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Ім'я дитини визначено, відповідно до ч. 1 ст. 146 СК України, за згодою батьків, прізвище дитини, в силу ст. 145 СК України, по-батькові, в силу ст. 147 СК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , поданої представником заявника - адвокатом Безруком Артемом Володимировичем, заінтересована особа ОСОБА_2 , заінтересована особа Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка Тульської області, Росія, громадянка Росії, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецька, Донецької області, громадянин України, перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 - народила ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку Донецької області дитину жіночої статі.
Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, Донецької області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка Тульської області, Росія, громадянка Росії, паспорт типу НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заінтересована особа: Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 21982252, юридична адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 11.
Суддя: