Справа №263/2081/21
Провадження № 2/263/1228/2021
26 лютого 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суд м. Маріуполя Донецької області Шевченко О.А., розглянувши заяву представника позивача адвоката Мироненко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
На обґрунтування зазначено, що 05.05.2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики грошових коштів, згідно якого позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 190000,00 грн., які останній зобов'язався повернути до 31.12.2020 року. Однак у добровільному порядку відповідач відмовляється виконувати вимоги договору, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду із позовом. У власності відповідача перебуває 1/5 частка нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 416,5 кв.м., яку після отримання грошових коштів він намагається відчужити.
Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд може забезпечити позов на підставі відповідної заяви, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У ст.151 ЦПК України викладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Одним із способів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У відповідності до ч.3ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, між сторонами виник спір майнового характеру, і позивачем заявлено вимогу в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу, зокрема на нежиле приміщення №136 у будинку АДРЕСА_2 , приблизна вартість якого становить 320000,00 грн.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Крім того, встановлення таких заходів забезпечення позову до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Суд вважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, за доцільне та необхідне забезпечити позов у запропонований позивачем спосіб, а саме накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно: 1/5 частку нежилого приміщення №136 у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 416,5 кв.м., літ. А-9, яке належить відповідачу ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,149-154 ЦПК України, суддя,
Заяву представника позивача адвоката Мироненко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно: 1/5 частку нежилого приміщення №136 у будинку АДРЕСА_2 , яке належить відповідачу ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя О.А.Шевченко