24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 234/6277/20
провадження № 51-5628км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування від 06 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019050000000117 від 01 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді відмовлено, а апеляційну скаргу - повернуто скаржникам.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не погоджуються із судовим рішенням з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просять його скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги стверджують, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), для повернення поданої ними апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_7 повний текст ухвали, всупереч частини 1 статті 376 КПК, проголошено не було, а ОСОБА_6 взагалі не була присутня під час судового засідання. Крім того, як стверджують скаржники, апеляційний суд належним чином не розглянув подане клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 395 КПК, оскільки не врахував, що ухвалу слідчого судді скаржники отримали, а отже і ознайомилися з підставами прийнятого рішення, лише 01 жовтня 2020 року, а відтак були позбавлені можливості звернутися зі скаргою у визначений законом строк. Таким чином ухвала апеляційного суду є незаконною та невмотивованою.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримала, стверджувала про обґрунтованість викладених у ній вимог, а відтак про безпідставність висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.
У ході перевірки матеріалів кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване застосування апеляційним судом вищезазначених положень процесуального закону.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За загальним правилом строк, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 395 КПК, обчислюється з моменту оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Однак правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, якою було відмовлено у задоволенні їх скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, 05 жовтня 2020 року звернулися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, яку ухвалою суду від 08 жовтня 2020 року було повернуто особам, які її подали.
Після цього, скаржники вдруге звернулися до суду зі скаргою, в якій порушували питання про скасування вищезазначеної ухвали слідчого судді.
З огляду на приписи статті 115 КПК, останнім днем апеляційного оскарження ухвали слідчого судді у провадженні, яке розглядається, вважається 08 вересня 2020 року. Однак, згідно з почтовим штемпелем на конверті, апеляційна скарга була подана скаржниками до служби поштового зв'язку 22 жовтня 2020 року, що свідчить про пропуск процесуального строку для подачі апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК, про що вірно зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Разом з тим, у апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушували перед судом питання про поновлення пропущеного ними із поважних причин строку на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування поважності причин такого пропуску стверджували, що зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді мали можливість ознайомитися лише 01 жовтня 2020 року після її отримання, так як при оголошенні присутніми не були, а відтак і не мали можливості дізнатися про мотиви прийнятого судом рішення.
Однак, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання, не врахував позиції Верховного Суду, висловленої у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (касаційне провадження № 51-6470 кмо 18), згідно з якою у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК.
Таким чином суд апеляційної інстанції не дав оцінки доводам, висловленим скаржниками в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, у заявленому ними клопотанні, з огляду на вищенаведену позицію Верховного Суду, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, заявленого у порядку частини 1 статті 117 КПК.
Враховуючи викладене, апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, та відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 438 КПК є підставою для його скасування.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід урахувати викладене та ухвалити обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3