Ухвала
26 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 565/1362/19
провадження № 61-2780ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого
2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики,
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину банківського вкладу у сумі 28 000,00 доларів США з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеного на банківському рахунку на підставі договору
№ 19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» від 24 травня
2019 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 .
Виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки NISSAN X-Trail, 2.0 Diesel, Wagon, 2011 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на автомобіль марки NISSAN X-Trail, 2.0 Diesel, Wagon, 2011 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію взамін належної їй 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки NISSAN X-Trail, 2.0 Diesel, Wagon, 2011 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у сумі 98 518,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати на залучення експерта у сумі 4 760,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю та поділ майна відмовлено.
У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним відмовлено.
24 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення
у частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про поділ банківського вкладу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову
у задоволенні цієї вимоги.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у 2019 році та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину банківського вкладу у сумі 28 000,00 доларів США.
Відповідно до даних Національного банку України курс долара станом
на 2019 рік становив 24,8771 грн за 1 долар, отже ціна позову становила: 28 000,00*24,88=696 640,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що він звільняється від сплати судового збору, як учасник бойових дій, згідно пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та надав копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 , видане 30 квітня 2015 року командуванням Високомобільних десантних військ Збройних Сил України
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних
з порушенням їхніх прав (саме як учасників бойових дій).
У даній справі правовідносини не стосуються прав позивача саме як учасника бойових дій, а спір виник між подружжям, щодо поділу майна подружжя та визнання майна особистою власністю.
У зв'язку з викладеним, відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, як учасника бойових дій у даній справі.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 13 932,80 грн (ціна позову 696 640,00 грн, один відсоток від ціни позову дорівнює 6 966,40 грн; судовий збір за подачу касаційної скарги: 6 966,40 грн*200%=13 932,80 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали
до 29 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць