17 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1295/20 пров. № А/857/14333/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Гербут Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, ухвалене суддею Мартинюком В. Я. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення штрафу,
12.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» (далі - ТзОВ «Глобал Промпостач») звернулося в суд з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову від 26.12.2019 №29пл/19/1013-6/6042-19 про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу на суму 75672 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що його протиправно притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки проектна документація, щодо якої ним видано позитивний Експертний звіт від 12.11.2018 № 489/18-ЕЗ відповідає ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Зазначає, що при отриманні дозволу на початок будівельних робіт органи Державної архітектурно-будівельної інспекції зобов'язані були належним чином перевірити відповідність проектної документації, однак, жодних порушень на цій стадії не виявлено. Більше того, відповідачем не з'ясовано питання, чи замовником будівництва вносились зміни до проекту будівництва після проведення експертизи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що планова перевірка на об'єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» не була передбачена в річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) та проведена за відсутності усіх суб'єктів містобудування або їх представників.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами ДАБІ у Львівській області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області», за результатами якої складено акт від 11.12.2019 № 115/1.
Перевіркою встановлено, зокрема, що ТзОВ «Глобал Промпостач» видано позитивний експертний звіт від 12.11.2018 № 489/18-ЕЗ щодо розгляду проектної документації «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області», розробленої з порушеннями пункту 3.16, таблиці 3.2, таблиці 7.4а, таблиці 7.6 зміни №4, пункту 7.50 та вимог таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», частини першої статті 26, статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.
Крім цього, 11.12.2019 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 115/19-3 стосовно ТзОВ «Глобал Промпостач» та видано припис № 115/19-3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
26.12.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ДАБІ у Львівській області Онищак Х. Р. прийнято постанову № 29пл/19/1013-6/6042-19, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 75672 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем проведено експертизу об'єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області» з порушеннями чинного законодавства, відповідачем правомірно накладено штраф оскаржуваною постановою.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що планова перевірка повинна бути передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, а про дату та час її проведення суб'єкти містобудування або їх представники, які будують або збудували об'єкт будівництва, мають бути повідомлені з метою забезпечення їхньої присутності на об'єкті будівництва.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.07.2018 у справі № 464/7844/16-а.
Як встановлено з матеріалів справи, планова перевірка на об'єкті будівництва - Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області здійснювалась в період з 28.11.2019 по 11.12.2019 на підставі наказу ДАБІ України від 20.09.2019 № 1040 «Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи, на IV квартал 2019 року».
Слід зазначити про безпідставність доводів скаржника про протиправність проведення такої перевірки, так як вона не була передбачена річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскільки в даному випадку замовником будівництва є фізична особа - ОСОБА_1 , а не суб'єкт господарювання.
Про проведення планового заходу позивача було належним чином повідомлено (повідомлення від 13.11.2019 № 1013-6/5228-19, надіслане рекомендованим поштовим відправленням, яке вручене 18.11.2019).
Таким чином, за наявності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб'єкта містобудування про проведення планового заходу контролю в період з 28.11.2019 по 11.12.2019, посадовими особами правомірно проведено перевірку.
Що стосується встановлених при проведенні перевірки порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, слід зазначити наступне.
Згідно з підпунктом 1 частини четвертої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Згідно з пунктом 15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 (далі - Порядок № 560), експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові експертний звіт:
позитивний - щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;
негативний - щодо допущення помилок, необхідності їх доопрацювання та/або недотримання зазначених вимог.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача, що відповідач мав належним чином перевірити відповідність проектної документації об'єкта, на якому проводилась перевірка, вимогам чинного законодавства зокрема, в частині відповідності проведеної експертизи, при видачі дозволу на початок виконання будівельних робіт, оскільки відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, орган державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду заяви про отримання дозволу перевіряє наявність необхідних відомостей, а підставою для відмови у видачі дозволу є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», відтак, на згаданому етапі відповідачем перевіряється лише факт проведення експертизи, а не її відповідність будівельним нормам, стандартам і правилам.
Більше того, відповідно до частини шостої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Так, відповідно до пункту 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, з наступними змінами та доповненнями (далі - ДБН 360-92**) при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші, ніж у таблиці 3.2.
Згаданою таблицею передбачено, найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків:
- ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку - 12 м;
- для занять фізкультурою - 10 м;
- для господарських цілей - 20 м;
- для відпочинку дорослого населення - 10 м.
Згідно з приміткою 2 таблиці 3.2 ДБН 360-92** допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.
Пунктом 7.50 ДБН 360-92** передбачено, що відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5, якою передбачено, що відстань від гаражів і відкритих автостоянок на 10 паркомісць до житлових будинків має становити 10 м.
Згідно з приміткою 2 таблиці 3.2 ДБН 360-92** допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення гранично допустимих відстаней між майданчиками та житловими будинками допускаються лише за наявності визначених обставин, зазначених вище.
Натомість, відповідачем при проведенні перевірки не було встановлено і позивачем під час судового розгляду даної справи не надано жодних доказів існування обставин, які б зумовлювали можливість зменшити найменші відстані від майданчиків до вікон житлового будинку, що свідчить про порушення вимог пункту 3.16, таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Інші порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які встановлені відповідачем при проведенні перевірки та стали підставою для накладення на позивача штрафу оскаржуваною постановою, позивачем також не спростовані.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаючи замовнику позитивний експертний звіт від 12.11.2018 № 489/18-ЕЗ, ТзОВ «Глобал Промпостач» не перевірило проект будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» на дотримання усіх містобудівних умов та вимог чинного законодавства, чим допустило передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Отже, відповідачем доведено допущення ТзОВ «Глобал Промпостач» порушення у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області», що свідчить про правомірність застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 75672 грн.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 380/1295/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 01.03.2021