15 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/758/20 пров. № А/857/14652/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року ( суддя Матуляк Я.П., ухвалене в м. Івано-Франківську, повний текст складено 22.10.2020) у справі №300/758/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТзОВ "Шруба" про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов'язання до вчинення дій,-
В квітні 2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, та з наведених в ньому підстав просив визнати протиправною відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261, зобов'язати призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з моменту набуття права на такий вид пенсії, з 22.08.2017 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 за № 261. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 04.02.2020.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги зводяться до того, що відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 2, так як позивачем не подано уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи та про зайнятість протягом повного робочого дня, а також документів, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання 15.02.2021 не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 04.02.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Верховинського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відповідними документами, що підтверджують стаж роботи, зокрема трудовою книжкою. У даній заяві позивач також зазначив про неможливість представлення інших документів, зокрема пільгової довідки, оскільки керівник організації де ОСОБА_1 працював електрозварником відмовляється у її видачі, в підтвердження чого надано лист за № 1 від 10.01.2020 року.
Згідно листа ТОВ "Шруба", яке є правонаступником Верховинського районного виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства за № 1 від 10.01.2020 року, у вказаного підприємства немає в наявності документів (наказів, відомостей, особових рахунків, списків, нарядів) щодо підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді електрогазозварника Верховинського районного виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (після реорганізації - ВАТ "Сільгосптехніка") у період з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року.
У відповідності до довідки від 24.01.2020 року за № 39/22-23, виданої Верховинським районним відділом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 21.12.2009 року в адміністративній будівлі ВАТ "Сільгосптехніка", за адресою вул. Франка, 109 мала місце пожежа, внаслідок якої знищено адміністративні приміщення третього поверху. Вказана обставина також підтверджується довідкою ПрАТ "Сільгосптехніка" від 12.07.2012 року за № 13 та актом інвентаризації уцілілих документів від 28.12.2009 року, складеним головою правління ВАТ "Сільгосптехніка".
Пенсійним органом, за результатами розгляду заяви, позивачу, рішенням від 12.02.2020 року за № 261, відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно до вимог статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як поданими ОСОБА_1 документами підтверджено загальний страховий стаж в 30 років 10 днів. При цьому, до стажу не зараховано як пільговий стаж період роботи за Списком № 2 з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року в Верховинському районному виробничому об'єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства у зв'язку з неподанням позивачем підтверджуючої довідки про пільговий стаж, про зайнятість повного робочого дня в шкідливих умовах праці, а також атестації робочого місця. Також, вказаним рішенням ОСОБА_1 роз'яснено, що право на пенсію заявник набуде у віці 60 років.
Згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.09.1980 року встановлено, що ОСОБА_1 : 13.07.1983 року - прийнятий на посаду учня газоелектрозварника в Верховинське районне виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства на підставі наказу № 118-А від 13.07.1983 року; 16.12.1983 року - присвоєно кваліфікацію електрогазозварника ІІІ розряду в зв'язку з чим переведений на посаду електрогазозварника на підставі наказу № 197-А від 16.12.1983 року; в зв'язку з приватизацією та у відповідності з наказом регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 09.06.1995 року № 509 та розпорядження Верховинської райдержадміністрації № 570 від 02.11.1995 року (свідоцтво 03743629) Верховинське РТП перетворене у відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка" (наказ № 179-а від 28.12.1995 року); 30.11.2000 року - звільнений з роботи в зв'язку з переводом згідно поданої заяви в МП "Обруч" на підставі наказу № 89 від 30.11.2000 року.
ОСОБА_1 , вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам закону, а відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04.02.2020 року (дати звернення із заявою про призначення пенсії).
Колегія суддів з приводу такого висновку суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також, пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Разом з тим, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам...".
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктами 17, 20 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. У випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.09.1980 року, у період з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року ОСОБА_1 працював у Верховинському районному виробничому об'єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідками реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка", ПрАТ "Сільгосптехніка", ТОВ "Шруба" (код ЄДРПОУ 03743629, вул. Франка, 109, смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78700)) на посаді електрогазозварника, а відтак стаж позивача на посаді електрогазозварника складає 16 років 11 місяців 14 днів, тобто більше 12 років 6 місяців при загальному страховому стажі 30 років 10 днів станом на 04.02.2020 року - день звернення за призначенням спірної пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник", та розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Також постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".
З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена Списками № 2.
Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу. ( позиція Верховного Суду викладена у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17).
Враховуючи наведене апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що спірні періоди роботи позивача у Верховинському районному виробничому об'єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка") підтверджено відповідними записами трудової книжки; посада, на якій працював позивач в періоди з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року, передбачена Списком № 2, який був чинним у зазначені періоди роботи та, відповідно, віднесена до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відтак необґрунтовані доводи пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоду роботи з 16.12.1983 року по 30.11.2000 року з підстав ненадання останнім підтверджуючої довідки про пільговий стаж та про зайнятість повного робочого дня в шкідливих умовах праці, оскільки посада, за якою працював позивач (електрогазозварник) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність архівних документів та неможливості їх одержання у зв'язку із виникненням надзвичайної ситуації, спричиненою пожежею не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах при наявності в нього необхідного пільгового стажу, який підтверджується записами у трудовій книжці.
Окрім цього, факт роботи позивача на посаді електрогазозварника у Верховинському районному виробничому об'єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка") протягом повного робочого дня в період з 1983 по 2000 роки, судом першої інстанції встановлено з показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали разом з ним на одному підприємстві, та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили шкідливий характер виконуваної позивачем роботи у вказаний період.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність у позивача стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З приводу твердження апелянта про непроведення атестації робочих місць у Верховинському районному виробничому об'єднанні по виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства (за наслідком реорганізації ВАТ "Сільгосптехніка"), колегія суддів зазнчає, що, як вбачається з висновку експертизи якості проведеної атестації за умовами праці робочих місць за № 2234 від 29.12.2005 року, атестація за умовами праці робочого місця електрогазозварника у ВАТ "Сільгосптехніка" виконана у грудні 2005 року, матеріали якої затверджені наказом по підприємству "Про проведеної атестації за умовами праці" від 28.12.2005 року за № 62, згідно якого підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах робітникам за професією електрогазозварник зайнятий на різанні та ручному зварюванні по Списку № 2 розділу XXXIII "Загальні професії", а також інші пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці робітникам, зайнятим на атестованих робочих місцях.
Пунктами 4.2, 4.3 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Уразі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року за № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року за № 41 ,відповідно до яких, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Пунктами 1, 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до пунктів 8, 9, 10 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо, а особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що неподання позивачем матеріалів, які підтверджують проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник (відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а).
Оскільки позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно з Списком № 2, маючи загальний стаж роботи 30 років 10 днів, з яких 16 років 11 місяців 14 днів робота на посаді зі шкідливими та важкими умовами праці (що становить більше 12 років 6 місяців), відтак колегія суддів зазначає, що він набув права на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Як наслідок рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2020 № 261 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам закону.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що пенсія за віком на пільгових умовах підлягає призначенню позивачу з 04.02.2020 року - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі №300/758/20 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. Я. Макарик
У зв'язку з перебуванням у відрядженні в Національній школі суддів України судді Довгої О.І. в період з 22.02.2021 по 26.02.2021, повне судове рішення складено 01.03.2021р.