17 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2919/19 пров. № А/857/12739/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
з участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 500/2919/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування наказів,-
суддя в 1-й інстанції - Шульгач М. П.,
час ухвалення рішення - 31.08.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 04.09.2020 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просила визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 30 вересня 2019 року №70 «Про призначення та проведення службового розслідування»; визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12 листопада 2019 року № 83вн «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосовано дисциплінарне стягнення «догана» до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що наказ про накладення на поліцейську дисциплінарного стягнення у виді догани є незаконним, оскільки винесений на підставі висновку службового розслідування, складеного і підписаного складом дисциплінарної комісії, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме: у зв'язку із наявністю, на думку апелянта, у голови комісії реального конфлікту інтересів. Крім цього зазначає, що, розглядаючи другий факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія не забезпечила належний виклик поліцейської для надання пояснень, чим порушено її право на захист. Зазначає, що у висновку службового розслідування та наказі про накладення дисциплінарного стягнення має міститися чітка вказівка на конкретні норми законодавства, які порушила поліцейська, однак вказаних обставин судом досліджено не було. Вважає, що висновки службового розслідування проведені дисциплінарною комісією є безпідставними та необгрунтованими, оскільки не грунтуються на належних та допустимих доказах, а лише на припущеннях та здогадках. Вказує, що судом порушено норми процесуального права, оскільки ним справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, хоча фактично вчинялись дії та ухвалювались рішення в порядку загального позовного провадження. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що судом першої інстанції повністю досліджено обставини справи та надані учасниками докази, а відтак прийнято законне та обгрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач та її представники - Яремко О. М. та Ступінський Я. В. у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без його участі за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача і її представників, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 08 грудня 2017 року працює поліцейським роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції.
30 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 і поліцейського роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Чабана Владислава Васильовича УПП в Тернопільській області ДПП був виданий наказ №70 від 30 вересня 2019 року «Про призначення та проведення службового розслідування».
За підсумками службового розслідування складено висновок службового розслідування від 07 листопада 2019 року, в якому зазначено, що дії позивача ОСОБА_1 і поліцейського роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Чабана В. В. УПП в Тернопільській області ДПП, визнано такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, та було рекомендовано ОСОБА_2 оголосити догану, а ОСОБА_3 суворо попередити та наголосити про необхідність дотримання службової дисципліни.
Як вбачається з матеріалів справи, Начальником Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції 12 листопада 2019 року видано наказ № 83вн «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани, а саме:
« 1. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 7, 8, 10 частини 1 розділу II, пунктів 1, 3 частини 2, пунктів 1 частини 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, підпункту 1 пункту 2.1 розділу II, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції 19.12.2018 №5612, статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, на підставі пункту 2 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 р. №2337-VIII поліцейському роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції сержанту поліції ОСОБА_1 оголосити догану».
Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача та оскаржуваним наказом, звернулася в суд з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила вимоги чинного законодавства про Національну поліцію, в т. ч. підпункт 1 пункту 2.1 розділу II, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції 19 грудня 2018 року №5612, зокрема, безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та професійно виконувати свої службові обов'язки, а тому до неї правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію").
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Згідно з положеннями статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
У відповідності до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається дисциплінарним проступком.
Як вбачається з матеріалів справи, з 20 год. 00 хв. 15 вересня 2019 року по 08 год. 00 хв. 16 вересня 2019 року екіпаж патрульної поліції «Юпітер - 0204» у складі поліцейського роти № 3 батальйону УШІ в Тернопільській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 та поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції ОСОБА_3 заступили на нічне чергування для виконання службових обов'язків.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2019 року під час несення служби екіпажем відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Тернопільській області ДПП «Юпітер - 0015» в складі старшого інспектора ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектором ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП старшим лейтенантом поліції Іванчуком В. С. було здійснено перевірку несення служби екіпажами патрульної поліції в місті Тернополі.
Так, о 22:50 год., екіпажем ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП «Юпітер - 0015» було перевірено виконання службових обов'язків екіпажем патрульної поліції «Юпітер - 0204», оскільки даний екіпаж протягом тривалого часу знаходився в нерухомому стані, по вул.Миру в м.Тернопіль, створивши службове завдання «Оформлення порушення ПДР».
Прибувши за вказаною адресою, працівників даного екіпажу, на місці виявлено не було. Однак, проїхавши з вул.Миру на вул.Карпенка, працівниками ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП по вул.Карпенка, 22 був виявлений припаркований зачинений службовий автомобіль Mitsubishi Outlander номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), яким здійснювали патрулювання поліцейські екіпажу «Юпітер - 0204». Проте самих поліцейських у вказаному транспортному засобі не було.
Обстеживши прилеглу територію за адресою по вул.Карпенка, 22, працівників екіпажу «Юпітер - 0204», не виявлено. Після чого, працівниками ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП через автомобільну радіостанцію було викликано на зв'язок екіпаж «Юпітер - 0204». На неодноразові виклики, поліцейські вказаного екіпажу не відкликались. Згодом, вийшовши в радіоефір, повідомили, що знаходяться по вул.Миру в м.Тернополі, допомога їм не потрібна.
Через кілька хвилин після виходу на зв'язок, працівники вказаного екіпажу завершили виконання завдання «Оформлення порушення ПДР» по вул.Миру. В результаті вказаного відпрацювання зазначили: на водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про адміністративне правопорушення серії НК №985481 від 15 вересня 2019 року за ч.1 ст.122 КУпАП.
Однак, у ході з'ясування обставин було встановлено, що постанову про адміністративне правопорушення серії НК №985481 від 15 вересня 2019 року за ч.1 ст.122 КУпАП відносно водія ОСОБА_5 , поліцейським роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області капралом поліції Чабаном В. В., було винесено 15 вересня 2019 року о 20 год. 40 хв. по вул.Живова, 22, в. м.Тернополі, що підтверджується копією постанови серії НК №985481 від 15 вересня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, за вказаним фактом 19 вересня 2019 року інспектором ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП старшим лейтенантом поліції Іванчуком В. С. було подано рапорт із вищевикладеними обставинами на ім'я т.в.о. начальника УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Домса Д. Г., на підставі якого було прийнято наказ про призначення та проведення службового розслідування.
З матеріалів службового розслідування, яке проведено в порядку письмового провадження, вбачається, що сержант поліції ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях вказала, що під час патрулювання невідомий громадянин звернувся до них та повідомив, що на стику вул. Карпенка-Миру водій ймовірно в стані алкогольного сп'яніння намагається сідати за кермо, а тому вона спільно з її напарником капралом поліції Чабаном В. В. у пішому режимі обстежували вулиці Карпенка - Миру в м. Тернополі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно з відомостями підсистеми геопорталу Інформаційного порталу Національної поліції України (далі - ІПНП України) «Цунамі пристрої» встановлено, що екіпаж «Юпітер - 0204» УПП в Тернопільській області ДПП уже з 22 год. 40 хв. перебував за адресою: м. Тернопіль, вул. Карпенка, 22, у нерухомому стані із створеним фіктивним службовим завданням «Оформлення порушення ПДР» по вул. Миру в м. Тернополі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вимогами Інструкції із застосування органами підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, поліцейськими з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку, повинна здійснюватися відео фіксація кожного опрацьованого завдання, разом з тим, у спірних правовідносинах цього не було зроблено сержантом поліції Смакоус З. І. та капралом поліції Чабаном В. В., оскільки доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Крім того, опитаний у ході службового розслідування поліцейський роти № З батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрал поліції ОСОБА_3 пояснив, що 15 вересня 2019 року він спільно з позивачем у складі екіпажу «Юпітер - 0204» УПП в Тернопільській області ДПП заступили на нічне патрулювання. Під час несення служби, близько 22 год 00 хв. за ініціативи його напарниці позивачки ОСОБА_1 заїжджали до квартири, де остання проживає, по тій причині, що у її хлопця ОСОБА_6 , в той день було День народження і вона, з її слів, хотіла привітати іменинника. На квартирі, що за адресою АДРЕСА_1 перебували протягом 20 хвилин. Після чого знову виїхали на лінію для патрулювання.
Допитаний у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив факт відхилення від маршруту патрулювання на прохання ОСОБА_1 і перебування 15 вересня 2019 року близько 22:00 год. на дні народження в хлопця ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в квартирі по АДРЕСА_1 , де і була припаркована службова поліцейська машина.
Згідно з п.2.1 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 05 січня 2016 року № 4/1, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
З аналізу наведених вище правових норм, можна дійти висновку про те, що позивач, перебуваючи на патрулюванні з 20:00 год. 15 вересня 2019 року по 08:00 год. 16 вересня 2020 року, повинна була здійснювати цілодобове патрулювання відповідної території у нічний час з метою забезпечення публічної безпеки та охорони громадського порядку, що прямо передбачено Законом України "Про Національну поліцію" та Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції № 4/1.
Твердження позивача, що жодним належним доказом не підтверджено факт відхилення від маршруту патрулювання, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними під час службового розслідування доказами та дослідженими судом першої інстанції.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відхилення від маршруту патрулювання є серйозним дисциплінарним проступком, враховуючи те, що поліцейський повинен цілодобово здійснювати патрулювання та забезпечувати громадську безпеку на визначеній території.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах службове розслідування було призначено згідно з наказом від 30 вересня 2019 року №70, який винесений на підставі рапорта від 19 вересня 2019 року інспектора ВМтаАЗ УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Іванчука В. С. (а.с.46 зв.).
Щодо тверджень позивача про те, що до складу дисциплінарної комісії було включено особу із можливим конфліктом інтересів, а саме: головою комісії призначено старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Тернопільській області ДПП Клекот М. Б., яка виявила факт правопорушення у службовій діяльність, а тому зацікавлена у результаті службового розслідування, то такі колегія суддів до уваги не приймає, оскільки факт порушення службової дисципліни виявлено старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , яким було подано рапорт та на якому наявна віза т.в.о. начальника УПП в Тернопільській області ДПП Домса Д. про проведення службового розслідування (т.1 а.с.11).
Крім того, відповідно до завдань та обов'язків посадової інструкції старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 , зокрема п.2.2.13, така особисто проводить службові розслідування по фактам недотримання працівниками патрульної поліції вимог законодавства, невиконання чи неналежного виконання їх функціональних обов'язків, вчинення ними правопорушень. Згідно з п.2.213 здійснює оформлення результатів службових розслідувань, а також інформування заінтересованих осіб.
Таким чином, при здійсненні перевірки несення служби екіпажами патрульної поліції та проведенні службового розслідування інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 діяла в межах наданих їх повноважень.
Крім того, жодних доказів на підтвердження покликань позивача про конфлікт інтересів ОСОБА_4 суду не представлено, також жодних відводів не було заявлено позивачем під час проведення службового розслідування, твердження позивача про існування конфлікту інтересів з ОСОБА_4 через неприязні відносини, на думку колегії суддів, є лише припущенням позивача і не підтверджено жодними доказами.
Доводи апелянта в частині неналежного забезпечення права поліцейської на захист колегія суддів відхиляє і вважає, що такі спростовуються матеріалами справи, оскільки остання дала письмові пояснення, які були враховані комісією у висновку службового розслідування, яке проводилося відповідно до положень Дисциплінарного статуту в порядку письмового провадження і про це позивачу було доведено до відома, а також при визначенні дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Тобто, всі юридичні фактори, які мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Як вбачається із матеріалів справи, визначення виду дисциплінарного стягнення здійснювалося комісією з урахуванням принципу справедливості, яке сприяє виправленню та запобігає вчиненню нового дисциплінарного проступку сержантом поліції ОСОБА_1 та капралом поліції ОСОБА_3 , зокрема факт визнання вини останнім у вчиненні дисциплінарного проступку, а також враховано службові характеристики поліцейських.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає твердження апелянта про упередженість дисциплінарної комісії та, як наслідок, дискримінаційне рішення відносно позивача про накладення дисциплінарного стягнення, колегія суддів вважає безпідставними.
Щодо посилань апелянта на те, що судом порушено норми процесуального права, оскільки ним справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, хоча фактично вчинялись дії та ухвалювались рішення в порядку загального позовного провадження, то колегія суддів вказує на наступне.
Так, відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У примітці до ст.51-3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено коло осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, серед яких відсутній відповідач у даній справі.
Отже, проаналізувавши наведені вище норми, можна зробити висновок, що справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування наказів є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, відповідно до положень ч.8 ст.262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень вимог процесуального закону судом першої інстанції при розгляді справи за цим позовом.
Перевіряючи наведені учасниками справи доводи змістом належних норм права та приєднаними до справи доказами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що у ході розгляду справи відповідачем подані докази відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як догана.
Згідно із вимогами ч.1 ст.77 та ч.1 ст.90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність своїх дій.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що, приймаючи оскаржувані накази про проведення службового розслідування та про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 500/2919/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 01 березня 2021 року.