про залишення апеляційної скарги без руху
01 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4982/20 пров. № А/857/3957/21
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Гінда О. М., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 380/4982/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 18.11.2020, повний текст складено 30.11.2020. Відповідач отримав вказане рішення 05.12.2020, що підтверджується трекінг-номером 7901828785152, а апеляційну скаргу подано, через засоби поштового зв'язку - 29.01.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження передбаченого ст. 295 КАС України.
Відповідач в апеляційній скарзі просить поновити строк звернення до суду, оскільки військова частина не є самостійним розпорядником бюджетних коштів і командування військової частини після отримання оскаржуваного рішення звернулося у порядку підпорядкування із відповідною заявкою про виділення коштів для сплати судового збору. Вказує, що на момент подання апеляційної скарги, кошти для сплати судового збору не надійшли.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження.
Разом з тим, відповідач, при поданні апеляційної скарги, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та не надав доказів, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Щодо покликання відповідача, що командування військової частини після отримання оскаржуваного рішення звернулося у порядку підпорядкування із відповідною заявкою про виділення коштів для сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки таке звернення про виділення коштів було здійснено лише 27.01.2021 (довідка від 27.01.2021 № 350/489/79пс/1), тобто вже після спливу строку на апеляційне оскарження.
Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору, в якому вказує, що відповідач не має можливості сплатити судовий збір разом з поданням апеляційної скарги, через відсутність коштів.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону № 3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані відповідачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При вирішенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивачу можна було б відстрочити сплату судового збору, то клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адміністративний позов у цій справі містить вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору який би підлягав сплаті при поданні позовної заяви становив 1681 грн 60 коп (2102*0,4=840,80; 840,80+840,80=1681,60). Оскільки позивачем в позовній заяві було заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку; 2) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з липня 2015 по березень 2019.
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2522 грн 40 коп (1681,60*150/100=2522,40).
Враховуючи те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що таку слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків.
Вказані недоліки апеляційної скарги повиненні бути усуненені шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2522 грн 40 коп за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд»;
- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 380/4982/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. М. Гінда