17 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5985/20 пров. № А/857/14881/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
з участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 460/5985/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Дорошенко Н. О.,
час ухвалення рішення - 15.10.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 15.10.2020 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 01 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №62451814.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала судді є незаконною та передчасною, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що постанову від 01 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження він отримав 29 липня 2020 року, а звернувся із вказаним позовом, підписаним 11 серпня 2020 року через канцелярію суду лише 12 серпня 2020 року. Зазначає, що пропуск строку був зумовлений тим, що долучені до позовної заяви довідки Туменської сільської ради від 11 серпня 2020 року він отримав цього ж дня після 15 год. у зв'язку з відсутністю в с.Городище Дубровицького району поштового відділення та відсутністю у зв'язку із карантином транспортного сполучення між с.Городище та с.Тумень, він був позбавлений можливості надіслати документи у встановлений законом строк. Таким чином, вважає, що десятиденний строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин у зв'язку із зібранням необхідних документів під час дії карантину. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ні позовна заява, ні клопотання про поновлення строку звернення до суду не містять належних обґрунтувань та доказів поважності причин пропущення строку звернення позивача до суду. Суд дійшов висновку, що своєчасне пред'явлення позивачем позову не було утрудненим чи неможливим, а тому підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
За правилами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Також статтею 161 КАС України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Дениса Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2020 року з пропущенням строку, визначеного ст.287 КАС України.
Ухвалою судді від 17 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали шляхом подання суду: 1) позову, форма та зміст якого відповідає вимогам ст.160 КАС України (для суду та інших учасників справи); 2) документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з викладенням доводів та наданням доказів в обґрунтування поважності його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, згідно з якою позивачем долучено оновлену позовну заяви та квитанцію про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У поданій заяві про поновлення строку оскарження позивач зазначає, що 29 липня 2020 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому строк для звернення із позовом пропущено, на його думку, з поважних причин.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд виходив з того, що позивач, на виконання ухвали від 17 серпня 2020 року не зазначив причин, які об'єктивно йому перешкоджали вчасно звернутись до суду або робили таке звернення неможливим.
Так, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що останній день звернення до суду з позовом припадав на 10 серпня 2020 року, однак позивач звернувся із вказаним позовом, підписаним 11 серпня 2020 року через канцелярію суду лише 12 серпня 2020 року.
Разом з тим, як зазначено позивачем у апеляційній скарзі, пропуск строку був зумовлений тим, що долучені до позовної заяви довідки Туменської сільської ради від 11 серпня 2020 року останній отримав цього ж дня у зв'язку з відсутністю в с.Городище Дубровицького району поштового відділення та відсутністю у зв'язку із карантином транспортного сполучення між с.Городище та с.Тумень, а відтак він був позбавлений можливості надіслати документи у встановлений законом строк.
Колегія суддів, враховуючи вказані вище обставини, вважає, що десятиденний строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин. Крім того, звертає увагу на те, що останній день на звернення з позовом було 10 серпня 2020 року, а до суду позов надійшов 12 серпня 2020 року, підписаний 11 серпня 2020 року, тобто пропуск строку в 1-2 дні.
Також, враховуючи положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», статтею 17 якого передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01.03.2002р.).
Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував наведені вище норми процесуального права, у зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.229, 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 460/5985/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 01 березня 2021 року.