Справа № 755/3096/21
про залишення позовної заяви без руху
"26" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мустяпан О.В. звернулась до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Вказану позовну заяву передано в провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Проте подана позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Як убачається зі змісту позовної заяви, представник позивача просить суд: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 січня 2020 року в сумі
654139,50 грн звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Lexus, моделі NX200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на зняття вказаного автомобіля з обліку у відповідних органах, а також всіх повноважень для його продажу за ціною, яка буде встановлена незалежним експертом на час реалізації заставного майна; стягнути з відповідача пеню в розмірі
85306,96 грн, три проценти річних у розмірі 18495,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 33348,41 грн, а всього - 137150,37 грн.
Разом з тим, як убачається зі змісту позовної заяви, між сторонами укладався не кредитний договір, а договір позики, копії кредитного договору від 31 січня 2020 року до позовної заяви не долучено.
Крім того, вимога позовної заяви є не конкретизованою - не зазначено ким саме має бути проданий транспортний засіб. При цьому, положеннями п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначений такий спосіб звернення стягнення на предмет застави, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Отже зміст позовних вимог підлягає уточненню.
Також суд звертає увагу представника позивача, що розмір заборгованості, визначений в позовній заяві, в рахунок погашення якого заявлено вимогу про звернення стягнення, визначений у сумі 654139,50 грн, який за змістом позовної заяви становить суму позики. Разом з тим, згідно умов договору застави транспортного засобу, сторони дійшли згоди, що на час укладання цього договору вартість предмете застави становить 700000,00 грн, а вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних збитків не охоплюються вимогою про звернення стягнення на предмет застави. Отже в разі відкриття провадження у справі, при встановленні фактичних обставин справи, стороною позивача, з урахуванням положень ст.12, 81 ЦПК України, має доводитись не лише розмір заборгованості, а й вартість предмета застави, проте висновок про оцінку вартості спірного транспортного засобу до позову не долучений.
Крім того, положеннями ч.1 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Разом з тим до позовної заяви не долучено доказів направлення іншим обтяжувачам відповідного повідомлення, або витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачалось би про відсутність інших обтяжувачів, крім позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). (ч.2 ст.185 ЦПК України).
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу (представнику позивача) необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, виклавши зміст позовних вимог у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача та у спосіб, передбачений законом, долучити висновок про визначення вартості спірного транспортного засобу, а також докази направлення іншим обтяжувачам відповідного повідомлення, або витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачалось би про відсутність інших обтяжувачів.
Долучити копію позовної заяви в новій редакції та копії доданих нових документів (посвідчених належним чином) для направлення відповідачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.