Справа №:755/16266/20
Провадження №: 2/755/544/21
"01" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. вивчивши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Держгідрографія» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
03.11.2020 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 12.11.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
14.12.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.
29.01.2021 року до суду за підписом представника позивача надійшла заява (пояснення), подання якої обґрунтоване положеннями ст.ст. 43, 182, 183 ЦПК України.
Вивчивши зміст вказаної заяви (пояснення) суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду відповідної заяви (пояснення) з огляду на наступне.
Ураховуючи наведені в заяві (поясненні) норми цивільного процесуального закону, вбачається, що сторона позивача вважає, що така заява (пояснення) є заявою з процесуальних питань вимоги до змісту та порядок подання яких регламентовано абз. 2 Глави 1 Розділу ІІІ (ст.ст. 182, 183) ЦПК України.
При цьому, вказані норми закону фактично не встановлюють обов'язку надсилати копії заяви з процесуальних питань іншим учасникам справи та надавати суду документи на підтвердження надсилання (надання), окрім абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
Заява (пояснення) представника позивача надійшла до суду через засоби поштового зв'язку і не містить доказів надіслання (надання) копії такої заяви відповідачу.
Натомість, суд вивчивши зміст заяви (пояснення) сторони позивача встановив, що у її змісті наявне систематичне посилання на текст відзиву відповідача на позовну заяву та відповідно здійснюється аналіз відзиву на позовну заяву.
Зазначене свідчить про те, що таке звернення позивача до суду фактично є відповіддю на відзив, тому мало бути оформлене згідно вимог ст. 179 ЦПК України щодо заяв по суті справи.
За змістом ст. 179 ЦПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
При цьому, ч. 5 ст. 178 ЦПК України визначено, до відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України , цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
На переконання суду, оформлення стороною позивача фактично своєї відповіді на відзив в якості заяви з процесуальних питань, що надає процесуальну можливість не надсилати її копії відповідачу, є порушенням принципу змагальності сторін, адже отримавши копію відповідного документу сторона відповідача мала б право та можливість відреагувати на нього подавши свої письмові заперечення згідно положень ст. 180 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Ураховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду заяви (пояснення) представника позивача, оскільки не надіслання копії такої заяви відповідачу спричиняє порушення принципу змагальності сторін, адже позбавляє відповідача можливості викласти свої аргументи та міркування з приводу відповідної заяви (пояснення).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 10, 12, 178, 179, 182, 183, 279, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву (пояснення) представника позивача від 29.01.2021 року (вх. №7197) подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Держгідрографія» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали суду складний 01.03.2021 року.
Суддя -