Справа № 755/542/21
Провадження №: 3/755/499/21
"17" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратором кафе «Огонек», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП
встановила:
ОСОБА_1 12 грудня 2020 року близько 23 год 30 хв за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 5, порушила правила торгівлі алкогольними та слабоалкогольними напоями без наявності ліцензії.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково, та зазначила, що в неї дійсно відсутня ліцензія на торгівлю алкогольними напоями, а тому вона не продає їх відвідувачам. Також додала, що у вилучених пляшках був не алкоголь.
Також у судовому засіданні заслухано лейтенанта поліції ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Зленко Ю.І., яка пояснила, що у кафе «Огонек» було виявлено пляшки з рідиною, схожою за виглядом та запахом на алкоголь, через що їх вилучили та склали відповідний протокол на ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суддя дійшла такого висновку.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначається у ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
З досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться торгівля алкогольними напоями без ліцензії, проте диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП не передбачає відповідальність за вказане діяння.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, обставин викладених у ньому, долучених до нього доказів, а також посадових осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 органами національної поліції належним чином не кваліфіковані, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП не передбачає відповідальності за торгівлю алкогольними напоями без ліцензії. У протоколі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2020 року серії АПР18 № 352489 зазначено нормативний акт, який не відповідає обставинам справи, а тому й не може передбачати відповідальність за дане правопорушення.
У рішенні по справі «Karelin v. Russia» no. 926/08 ECHR від 20 вересня 2016 року зауважено, що з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, є недопустимим уточнення у судовому рішенні фабули правопорушення, усунення певних розбіжностей та неточностей, які мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такий підхід становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції у частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
За таких умов особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки має захищатися від обвинувачення, яке фактично судом підтримується.
Наведене доводить, що саме з протоколу про адміністративне правопорушення суддя має встановити сукупність достатніх даних, які дозволяють зробити обґрунтований, коректний висновок про свідомевчинення адміністративного правопорушення.
Суддя доходить висновку, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення не відповідає нормативному акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП не доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.156, 251, 252, 256, 258, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені предмети торгівлі, згідно накладної від 16 грудня 2020 року, які зберігаються у ТОВ «Гарант» - повернути володільцю ОСОБА_1
.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: В.Б. Левко