Справа № 755/2838/21
Провадження № 2/755/2101/21
про залишення позовної заяви без руху
"01" березня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
Позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем у позовній заяві зазначено останнє зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим по м. Києву не значиться.
Таким чином, оскільки позивачем не надано інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, суд не має можливості визначити підсудність даного позову відповідно до положень частини другої статті 27 ЦПК України.
Натомість, зі змісту позовної заяви та копії паспорта вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із частиною другою статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивач в позовній заяві не зазначає про те, з ким проживає малолітня дитина сторін -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не дає підстав для визначення альтернативної підсудності даного позову в порядку частини другої статті 28 ЦПК України.
Зазначені недоліки є суттєвими, оскільки розгляд справи з порушенням правил про підсудність є безумовною підставою для скасування рішення у справі.
Крім того, наявність даних недоліків позовної заяви у сукупності позбавляє суд можливості забезпечити процесуальні права відповідача відповідно до статей 43, 49, 130 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу слід уточнити відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 або надати додаткові відомості про місце проживання дитини для визначення альтернативної підсудності даного позову відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду відповідних документів і відомостей у письмовому виді.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова