Справа №:755/1714/21
Провадження №: 2/755/1527/21
"24" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.
22 лютого 2021 року, представником позивача - адвокатом Петровою Оленою Володимирівною, на виконання вимог ухвали суду від 08 лютого 2021 року, подано заяву про приєднання до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору, нотаріально посвідчену копію з відміткою про набрання законної сили заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року, нотаріально посвідчену копію з відміткою про набрання законної сили рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року, посвідчені копії фотокарток.
Згідно з положеннями п. 255 розділу 27 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріуси засвідчують вірність копій (фотокопій) документів, виданих юридичними особами за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій (фотокопій) не заборонено законом.
Отже, зазначена вище норма передбачає, що засвідчення вірності копії можливе лише того документа, який: не суперечить закону; має юридичне значення; засвідчення вірності копії якого не заборонено законом.
При цьому, забороняється засвідчувати вірність копій:
- документа, виданого фізичною особою, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа не засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи;
- паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень тощо;
- документа, на підставі якого відповідні установи видають оригінал
документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть);
- додатка до документа без пред'явлення основного документа (витяг із залікової відомості);
- копії з копії документа, якщо вірність копії (фотокопії) не засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія (фотокопія) видана не юридичною особою, що видала оригінал документа (в останньому випадку копія документа має бути викладена на бланку юридичної особи з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться в справах юридичної особи, яка видала документ);
- копії з копії рішення суду (витягу з нього), якщо таке рішення суду не містить відмітки про набрання ним законної сили і що оригінал рішення знаходиться в суді із зазначенням номера справи;
- документа, виданого за кордоном органом держави, з якою Україна не уклала договір про правову допомогу, що скасовує вимогу легалізації документів, без такої легалізації.
Рішення суду - процесуальний документ, яким розгляд справи закінчується по суті. Рішення суду є найважливішим актом правосуддя, актом реалізації судової влади. Рішенням суду розв'язується матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджується наявність або відсутність певних фактів, ним захищаються порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників справи. Тобто, рішення суду перетворює спірні відносини сторін на безспірні.
У зв'язку з набранням чинності 01 січня 2020 року Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20 серпня 2019 року №814 (зі змінами від 29 серпня 2019 року №843) змінено порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.
Зокрема, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.
На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається: підпис судді, секретаря, гербова печатка суду, відмітки про набрання законної сили.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення позивачу позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, оскільки подані представником позивача копії актів правосуддя засвідчені державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіною О.В., суперечать закону та п. 255 розділу 27 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.