Справа №:755/6697/20
Провадження №: 1-кс/755/940/21
"24" лютого 2021 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №42017100040000228 від 05.12.2017 року, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у визнанні потерпілим та зобов?язати слідчого прийняти постанову про визнання ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні №42017100040000228 від 05.12.2017 року
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні /п.18 ч.1 ст.3 КПК України/.
Статтею 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
До компетенції слідчого судді за Кримінальним процесуальним кодексом України належать три групи питань: розгляд клопотань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за їх провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-процесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення органів досудового розслідування та прокурора.
Нормою ст.26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Як вбачається з матеріалів скарги, Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснює досудове розслідування у кримінальних провадженнях внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040005654 від 20.04.2016 року; №42016101040000140 від 25.08.2016 року; №42016101040000231 від 16.12.2016 року; №42017100040000228 від 05.12.201 року.
Листом заступник начальника - начальник слідчого відділу ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про те, що його клопотання, яке подано до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві та зареєстроване за №Ю-298/125/50-2021 від 21.01.2021 року, у межах кримінального провадження №42017100040000228 від 05.12.201 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про повідомлення підозри учасникам кримінального провадження, долучення до справи цивільного позову, вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову та накладення арешту на все майно, яке належить цивільним позивачам, розглянуто та не підлягає задоволенню, оскільки у ОСОБА_2 відсутній процесуальний статус потерпілого, також, позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України та відповідно до ч.3 ст.291 КПК України, до цивільного позову не додано доказів на його підтвердження.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.38 КПК України, досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється /ч.5 ст.40 КПК України/.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як зазначено у ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне /ч.1 ч.3 ст.110 КПК України/.
Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя, згідно ч.2 ст.307 КПК України, постановляє ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора 1-?) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Нормою ч.4 ст.304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
При цьому, ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення слідчого про визнання його потерпілим, однак процесуальне рішення у формі постанови слідчим, який здійснює досудове розслідування не було прийнято, тому слідчий суддя, вважає за необхідне, згідно частини 4 статті 304 КПК України, відмовити у відкритті провадження.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві з клопотанням у порядку ст.220 КПК України, яке не розглянуто та проігноровано, однак у прохальній частині скарги особа, яка подала скаргу не ставить питання про зобов'язання слідчого розглянути його клопотання в порядку ст.220 КПК України.
Також, частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №42017100040000228 від 05.12.2017 року - відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та всіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її отримання.
Слідчий суддя: