2-п/754/9/21
Справа № 754/174/20
Іменем України
01 березня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.,
При секретарі - Пітулько О.
за участі: представника заявника - ОСОБА_1
представника позивача - Сакалюка Д.В.
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 29 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Відповідач звернувся до суду з заявою перегляд заочного рішення суду від 29 квітня 2020 року, посилаючись на те, що не з'явився до судового розгляду з поважних причин, а саме, не був повідомлений про дати розгляду справи належним чином. Крім того, заявник зазначає, що при постановлення судового рішення судом не були враховані всі обставини справи.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав в повному обсязі. Надаючи пояснення представник заявника зазначив, що судом не був належним чином повідомлений його довіритель про розгляд справи, оскільки за місцем реєстрації, вказаним в матеріалах адміністративного провадження про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України працівниками поліції зі слів було вказано місце реєстрації - АДРЕСА_1 . В той же час за даною адресою особа знята з реєстрації з 2010 року. На даний час ОСОБА_4 проживає без реєстрації на різних квартирах. Також, представник зауважив, що його довіритель не згоден з розміром шкоди, визначеним Звітом № 792-2018 про оцінку колісного транспортного засобу та бажає призначити судову експертизу для визначення розміру шкоди. Крім того, судом не з'ясовано яке відношення до автомобілю має ОСОБА_5 .
Представник позивача проти задоволення вимог заяви заперечував в повному обсязі, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Судом встановлено наступне.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 січня 2020 року було відкрито провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відкриваючи провадження у справі суд виходив з визначення підсудності справи за ст.. 27 ЦПК України. Місце проживання відповідача було визначено постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року - АДРЕСА_1 . Та не було спростовано інформацією з реєстру територіальних громади м. Києва.
Повідомлення про розгляду справи 17 січня 2020 року було направлено відповідача за адресою - АДРЕСА_1 . Поштове відправлення не було отримано відповідачем на було повернуто суду з поміткою «не існує номера квартири».
Розгляд справи у зв'язку з неявкою сторін було відкладено на 29 квітня 20020 року.
Повідомлення про розгляду справи 04 березня 2020 року було направлено відповідача за адресою - АДРЕСА_1 . Поштове відправлення не було отримано відповідачем на було повернуто суду з поміткою «не закінченням встановлено строку зберігання».
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року було задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Протягом судового розгляду представника заявника не було надано суду актуальної інформації про місце проживання відповідача.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що Відповідач належним чином повідомлявся про день та час судового засідання та не з'являвся в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності Відповідача виніс заочне рішення.
Таким чином, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача.
Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 01 березня 2021 року.
Головуючий