Справа № 359/2660/20
Провадження № 1-кс/359/2/2021
24 лютого 2021 м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною фіксацією технічними засобами клопотання прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 289 КК України,
01.04.2020 старший слідчий Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019110120000468 від 13.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 , у вересні 2015 року, який перебував за адресою: АДРЕСА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконно заволодіти легковим автомобілем марки Ауді модель А8, синього кольору, шасі № НОМЕР_1 з д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 у вересні 2015 року по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 , отримав від останнього для виконання ремонтних робіт автомобіль Ауді А8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , шляхом обману ОСОБА_7 , запевнивши останнього у намірі завершити ремонтні роботи та повернути автомобіль, при цьому не маючи наміру цього робити усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем Ауді А8, який після закінчення обумовленого терміну та станом на даний час не повернув потерпілому, тим самим вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, завдавши значної майнової шкоди останньому.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Окрім того, ОСОБА_4 на початку травня 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, шляхом обману ОСОБА_8 , вирішив незаконно заволодіти легковим автомобілем марки «ВМW» модель «740», чорного кольору, 1997 року виробництва, з державним номерним знаком НОМЕР_4 , з номером шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 (далі автомобіль «ВМW 740»), який належав останнім на підставі довіреності від 27.10.2017, яка зареєстрована в реєстрі №4937.
27.10.2017 ОСОБА_8 спільно зі співмешканцем ОСОБА_9 придбали автомобіль «ВМW 740» у ОСОБА_10 за власні грошові кошти в сумі 10000 Євро, отримавши від останньої нотаріально посвідчену довіреність, тим самим набули право користування та розпоряджання даним автомобілем строком на три роки.
Після чого в квітні 2019 року ОСОБА_8 спільно зі співмешканцем ОСОБА_9 вирішили провести ремонтні роботи автомобіля марки «ВМW 740», у зв'язку із чим на початку травня 2019 року у смт. Гостомель Київської області ОСОБА_8 спільно зі співмешканцем ОСОБА_9 зустрівшись з ОСОБА_4 , передали йому автомобіль «ВМW» модель «740», ключі запалювання до нього, довіреність та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В свою чергу ОСОБА_4 , отримавши автомобіль з документами, повідомив, що для ремонту автомобіля знадобиться один тиждень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , шляхом обману ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, не маючи реального наміру повертати транспортний засіб потерпілим, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 13.06.2019 з метою незаконного заволодіння автомобіля «ВМW 740» ОСОБА_4 звернувся до свого знайомого ОСОБА_11 , щоб він йому допоміг з реалізацією даного автомобіля, при цьому не повідомляючи ОСОБА_11 дійсних своїх злочинних намірів.
15.06.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 приїхали на автомобілі марки «ВМW» модель «740» до сервісного центру №8046 за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104, де за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи, здійснили переоформлення автомобіля «ВМW 740» за завідомо підробленими документами від імені ОСОБА_8 на іншого власника, а саме на ОСОБА_12 , якому ОСОБА_4 не повідомляв про дійсні свої злочинні наміри, та від якого були отримані грошові кошти за автомобіль «ВМW 740».
Таким чином 15.06.2019 автомобіль «ВМW 740» вибув з права власності, користування та розпоряджання ОСОБА_8 , та своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 значну матеріальну шкоду в сумі 187560 грн.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, що завдало значної матеріальної шкоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
12.03.2020 органом досудового розслідування, у відповідності до ч. 3 ст. 111 КПК України та ч. 1 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України вручено під розписку рідній сестрі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання.
Факт вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування сукупністю доказів, а саме: протоколом допиту потерпілого від 21.02.2020; протоколом допиту свідка від 04.03.2020; постановою про оголошення автомобіля в розшук від 06.12.2019; протоколом допиту потерпілої від 13.08.2019; протоколом допиту свідка від 13.11.2019; протоколом допиту свідка від 19.10.2019; протоколом допиту свідка від 19.10.2019; постановою про оголошення автомобіля в розшук від 19.09.2019; ухвалою слідчого судді Бородянського суду Київської області справа №939/2011/19 від 10.10.2019; протоколом тимчасового вилучення документів від 19.09.2019; висновком експерта №17-3/1604 від 14.11.2019; висновком експерта №13-3/622 від 25.11.2019; протоколом допиту свідка від 12.03.2020; протоколом допиту свідка від 12.03.2020; протоколом допиту свідка від 12.03.2020; протоколом допиту свідка від 12.03.2020; протоколом допиту свідка від 12.03.2020; протоколом допиту свідка від 12.03.2020.
31.03.2020 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області направлено клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому під тяжбою отримання покарання, підозрюваний може ухилятися від органу досудового слідства та суду. Крім того, санкцією статті ч. 2 ст. 289 КК України, крім основного покарання у вигляді позбавлення волі передбачено додаткове покарання конфіскація майна, а тому підозрюваний може відчужити чи пошкодити майно, яке перебуває у нього у власності, таким чином він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, немає постійного джерела прибутку, отже підозрюваний для задоволення своїх мінімальних соціальних потреб може продовжити вчиняти нові злочини, крім того, ОСОБА_4 був оголошений в розшук, у зв'язку з чим з метою уникнення покарання може переховуватись від слідства та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, розслідування кримінального провадження не завершено, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків.
Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти їм.
З метою запобігання цих ризиків, старший слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за, погодженим з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури просить обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою строком 60 діб.
У судовому засіданні прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав зазначених в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні даного клопотання та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_4 має постійне місце проживання в с. Микуличі, Бородянського району, Київської області. За місцем проживання характеризується виключно позитивно. Одружений та має двох неповнолітніх дітей. Діти та дружина перебувають на його утриманні. Працює водієм експедитором в ТОВ «Спец-тех-поставка». На підтвердження своїх слів до матеріалів справи долучив документи.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання. В обґрунтування посилається на те, що наведені ризики є надуманими. Крім того, він не збирається переховуватись від слідства та суду, оскільки має постійне місце проживання, роботу та сім'ю, яка перебуває на його утримані. Тому просить відмовити у задоволенні клопотання та за можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019110120000468 від 13.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України.
12.03.2020 працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , яка проживає та зареєстрована за вказаною вище адресою, вручено повістки на виклик її брата ОСОБА_4 про явку до слідчого на 17.03.2020, 20.03.2020 та 24.03.2020. В зазначений час та дати ОСОБА_4 до слідчого не з'явився, про причини неявки жодним чином не повідомив.
12.03.2020 органом досудового розслідування, у відповідності до ч. 3 ст. 111 КПК України та ч. 1 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України вручено під розписку рідній сестрі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання.
01.04.2020 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 оголошено в розшук із метою затримання та приводу до суду для участі у розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Як вбачається з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти заявленим ним ризикам. Цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
13.08.2019 слідчим СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110120000468 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 289 КК України, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк до 8 років з додатковим покаранням у виді конфіскації майна, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя, суд, зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що на даний час стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбаченні статтею 177 КПК України Кодексу, і на які вказує прокурор.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, в якому підозрюється, обвинувачується, слідчий суддя вважає, що такі доводи є необґрунтованими, та є лише припущеннями слідства.
Таким чином, прокурором, у відповідності до ст.177, 184 КПК України в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, не надано жодних доказів, які обумовлюють обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті194 КПК України.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
При цьому Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 5 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що дана стаття гарантує основоположне право на свободу та недоторканність. Це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції (рішення у справах «Де Вілде, Оомс і Версип проти Бельгії» (De Wilde, Ooms and Versyp v. Belgium), 18 червня 1971 року, п. 65, SeriesAno. 12, та «Вінтерверп проти Нідерландів» (Winterwerpv. the Netherlands), 24 жовтня 1979 року, п. 37, SeriesAno. 33).
Кожен має право на захист цього права, що означає, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи (рішення у справі «Вікс проти Сполученого Королівства»(Weeksv. theUnitedKingdom), 2 березня 1987 року, п. 40, SeriesAno. 114), крім випадків, встановлених у пункті 1статті 5. Цей перелік винятків є вичерпним (рішення у справі «Лабіта протииІталії» (Labita v. Italy) [GC], No 26772/95, п. 170, ECHR 2000-IV, і «Куінн проти Франції» (Quinnv. France), 22 березня 1995, п.42, Series Ano. 311), і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands), 8 червня 1976 року, п. 58, Series A no. 22, і «Амур проти Франції» (Amuur v. France), 25 червня 1996 року, п. 42, Reports 1996-III). Суд нагадує що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і повинен застосовуватись лише у виключних випадках.
Із урахуванням вищезазначеного, враховуючи те, що вчинені ОСОБА_4 злочини, передбачений ч. 1 ч. 2 ст. 289 КК України є тяжким, останній перебував в розшуку, але відповідно до наданих пояснень підозрюваного та його захисника, що підтверджено у судовому засіданні документами встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, негативні характеристики в матеріалах клопотання відсутні, підозрюваний має дружину та двох неповнолітніх дітей, що перебувають на його утриманні. Працевлаштований на посаді водія експедитора в ТОВ «Спец-тех-поставка». Підстави переховуватися від досудового слідства та суду в останнього немає, так як він має міцні соціальні зв'язки.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого виду запобіжного заходу, а саме домашній арешт в нічний час з 22:00 год. до 06:00 год., без застосування електронних засобів контролю, оскільки саме такий запобіжний захід є співмірним з урахуванням вимог ч. 1 ст. 177 та не суперечить ч. 5 ст. 176 КПК України.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт в нічний час полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 177-178, 181, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 289 КК України, відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з 22:00 год. до 06:00 год., без застосування електронних засобів контролю, строком на 60 днів до 24.04.2021 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Адреса житла, яке підозрюваному ОСОБА_4 забороняється залишати: буд. АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками самостійно чи через інших осіб;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу для виконання та контролю виконання передати в Бородянський ВП ГУ НП України в Київській обл., по місцю перебування під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: буд. АДРЕСА_1 .
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст буде проголошено о 8:50 год. 26.02.2021.
Слідчий суддя ОСОБА_1