01 березня 2021 року Справа № 818/1653/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1653/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, -
02.11.2017 р. позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Казначейства щодо невиконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 р. у справі №2а-103/2011 та стягнути моральну шкоду в розмірі 93462 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 р. у справі № 2а-103/2011 стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на його користь суму недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням здійсненої за цей період виплати. Дана постанова залишається невиконаною незважаючи на те, що перерахунок коштів мав бути здійснений протягом трьох місяців з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Рішення суду про стягнення на користь позивача суми недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" залишається не виконаним у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань для забезпечення виконання рішень суду та наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Конотопського міськрайонного суду у справі № 2а-103/2011 від 10.01.2011 р. та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 1700 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд постановою від 13.08.2020 р. скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в даній справі та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 р. у справі № 2а-103/2011 стягнуто з Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійсненої за цей період виплати.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2014 р. роз'яснено постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 р. у справі № 2а-103/2011 шляхом зазначення суми стягнення з Конотопського міського управління праці і соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 - 3150 грн (а.с.9,16).
14.08.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо підтвердження направлення його документів на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області.
Листом від 18.08.2017 р. № 92/09-39/02, Д-42/02.2/09-38, Д-43/02.2/09-38 Головне територіальне управління юстиції у Сумській області повідомило ОСОБА_1 , що Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області отримано заяви стосовно внесення рішень суду на користь ОСОБА_1 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. N 440, на управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області покладено виключно обов'язок по обліку, інвентаризації заборгованості і подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.23,26).
17.07.2017 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області та Головним територіальним управлінням юстиції з питань державної виконавчої служби складений та підписаний акт приймання-передавання № 37, згідно з яким рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 р. у справі № 2а-103/2011 передано до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (а.с.27-29).
Отже, рішення суду щодо позивача було передано відповідачу до виконання 17.07.2017 р.
Станом на час первинного розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем вказану постанову не виконано.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби (державних виконавців та у передбачених цим Законом випадках приватних виконавців), визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Так, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 2 Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Частиною 1 ст. 3 Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (ч. 4 ст. 3 Закону).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
На підставі п.п. 47, 48, 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, Казначейство обмежене відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Якщо таких коштів недостатнього, Казначейство зобов'язане звернутися до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України, при цьому Казначейство відкладає безспірне списання коштів і поновлює його після того, як такі зміни будуть внесені.
З огляду на зазначене суд враховує, що перш ніж констатувати факт протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, слід з'ясувати, чи вжило Казначейство в межах своїх повноважень усіх залежних від нього заходів та вчинило дії (ухвалило рішення), спрямовані на те, щоб сплатити позивачу кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об'єктивні підстави та можливості.
Так, під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов'язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд звертає увагу, що в контексті встановлених у справі обставин сам факт невиплати позивачу коштів протягом трьох місяців (від дати подання необхідних документів) за судовим рішенням, боржником за яким є державний орган, не є достатньою підставою вважати, що Казначейство допустило протиправну бездіяльність.
Зокрема, як зазначає відповідач, таку ситуацію зумовили наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, та відсутність бюджетних асигнувань для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вживалися заходи до усунення зазначених обставин. Так, 13.12.2016 р., 12.01.2017 р., 08.02.2017 р., 01.03.2017 р., 05.04.2017 р., 28.04.2017 р., 24.05.2017 р., 23.06.2017 р., 18.07.2017 р., 02.08.2017 р., 23.08.2017 р., 12.09.2017 р., 19.10.2017 р., 27.10.2017 р., 07.11.2017 р. на виконання вимог п. 49 Порядку відповідач звертався до Міністерства фінансів України з листом, в якому просив збільшити бюджетні призначення шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" та Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" відповідно для цілей виконання судових рішень про стягнення коштів, зокрема, за КПКВ 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". Листами від 01.09.2017 р., 05.10.2017 р., 27.10.2017 р. Міністерство фінансів України повідомило, що питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" та виходячи з можливостей дохідної частини бюджету (а.с.60-67,75-77).
Таким чином, відповідачем вживалися заходи, спрямовані на збільшення бюджетних призначень для виконання рішень суду, зокрема, Казначейство подавало Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, які, однак, були залишені без задоволення. Вжиття зазначених заходів на виконання п. 49 Порядку виключає протиправну бездіяльність відповідача, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, дана вимога задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди - відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах