ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" березня 2021 р. справа № 300/3398/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Інтеренергоінвест" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209250/2020/000173/2 від 05.11.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00486 від 06.11.2020, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеренергоінвест" звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209250/2020/000173/2 від 05.11.2020 та картки відмови №UA209250/2020/00486 від 06.11.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Зазначено, що з метою митного оформлення даного товару відповідачу було подано митну декларацію №UA209250/2020/022410 від 03.11.2020 та документи, перелік яких визначений Митним кодексом України, для застосування першого методу визначення митної вартості товарів, тому не було підстав передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України для подання додаткових документів. Також, зазначено, що документи, що були подані позивачем до розмитнення не мали розбіжностей, крім того, позивачем були надані додаткові документи, а також було здійснено попередню оплату за митне оформлення у сумі 113 000 (сто тринадцять тисяч гривень) без ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №22795 від 03.11.2020р., №22789 від 03.11.2020р. Вважає, що прийняті відповідачем 05.11.2020 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209250/2020/000173/2 та картка відмови у митному оформлені UA209250/2020/00486 є незаконними і необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 14.12.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.01.2021 (а.с.74-88), відповідно до якого Галицька митниця Держмитслужби заперечила щодо заявлених позовних вимог. Відповідач в задоволенні позову просив відмовити з мотивів, що в поданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності (щодо відправника товару), а саме невключення до митної вартості витрат з навантаження, а також встановлено відсутність документів, що підтверджують суми транспортних витрат. За результатами вивчення додатково наданих позивачем на вимогу митного органу документів встановлено, що надані документи підтверджують суми заявлених транспортних витрат, усі інші надіслані документи не містять документального підтвердження заявлених сум митної вартості. Таким чином, у поданих до митного оформлення документах виявлено розбіжності (щодо відправника товару), невключения до митної вартості витрат з навантаження. Також декларантом не надано на вимогу митниці прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За результатами розгляду всіх наданих документів Галицька митниця Держмитслужби дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України та невірно проведеним розрахунком митної вартості (не включено витрати на завантаження). З врахуванням проведених консультацій з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України митним органом здійснено визначення митної вартості товару. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст.60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст.63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №5 слугувала МД №ІІА500020/2020/226991 від 20.09.2020. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 05.11.2020 № UА209250/2020/000173/2 та картка відмови у митному оформлені UA209250/2020/00486 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Позивач 05.01.2021 подав відповідь на відзив, в якій вказав про безпідставність тверджень відповідача (а.с. 150-154). Позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач не врахував, що зовнішньоекономічний договір (контракт) №45/2020 від 25.09.2020, а також додаткову угоду №1 від 03.11.2020 було укладено двома мовами українською та англійською, які є автентичними, скріплені підписами та печатками обох сторін та відповідно мають однакову юридичну силу. Щодо наявності іншої печатки відправника у CMR від 26.09.2020 №1129089 зазначив, що товар розміщувався та зберігався на складі Gruber Logistics s.p.a. та мав бути відправлений позивачу із вказаного місця. У графі 1 вказаної декларації зазначено експортера SPS istem s.r.l c/o (за адресою) Gruber Logistics s.p.a., Via della Scienza, 12 Verona, Italia. Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 до якої приєдналась Україна згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 вантажна накладна складається та підписується відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту. Також зазначив, що на вимогу митного органу було надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, лист ТОВ «К плюс К Іф» від 02.11.2020 №01/11/10 та рахунок фактуру №СФ -0000138 від 30.10.2020, які підтверджують включені до митної вартості витрати на транспортування. При цьому, згідно умов договору обмежень чи заборон щодо залучення ТОВ «К плюс К Іф» субпідрядних організацій, зокрема SOF Auto для перевезення вантажів немає. Крім цього вказує, що є безпідставними доводи відповідача щодо необхідності включення до митної вартості витрат щодо завантаження товару на транспортних засіб, оскільки упакування та навантаження товару здійснювалось продавцем, що підтверджується пакувальним листом (Delivery note) №345 від 21.10.2020, який надано митному органу разом з іншими необхідними документами.
Суд зазначає, що розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, було доповнено пунктом 3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив. Протягом 20-денного строку з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання заперечення, відповідач не звертався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №45/2020 від 25.09.2020 та додатку до контракту №1 від 03.11.2020 згідно яких позивач придбав у ТОВ «SPS istem» сонячні фотогальванічні батареї зібрані у модулі: SPS-315 М, макс. 315 Вт, 992x1644x35 мм у кількості 240 шт. які призначені для акумулювання сонячного світла та перетворення його в електроенергію у строк до 30.11.2020. Оплата за товар (сонячні фотогальванічні батареї) здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №48 від 16.10.2020 у сумі 12 000, 00 євро (а. с. 15-23).
Декларантом ФОП ОСОБА_1 від імені ПП «Інтеренергоінвест» 03.11.2020 було подано до митного органу електронну митну декларацію UA209250/2020/022410 для митного оформлення сонячних фотогальванічних батарей зібраних у модулі: SPS-315 М, макс. 315 Вт, 992x1644x35 мм у кількості 240 штук (а.с. 39,40).
При цьому, при визначенні митної вартості сонячних фотогальванічних батарей зібраних у модулі: SPS-315 М, макс. 315 Вт, 992x1644x35 мм у кількості 240 шт. застосовано основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (ст. 57 Митного кодексу України).
Разом із зазначеною митною декларацією декларантом подано наступні документи: пакувальний лист №345 від 21.10.2020, рахунок-фактура №45 від 25.09.2020, автотранспортна накладна від 26.10.2020, декларація походження товару від 03.11.2020, акт про проведення огляду (переогляду) товарів UА209250/2020/022312 від 03.11.2020, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів UA209250/2020/00477 від 03.11.2020, банківський платіжний документ №48 від 16.10.2020, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.11.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 03.11.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020, декларація щодо тарифікації від 04.11.2020, копія митної декларації країни відправлення. Позивачем здійснено попередню оплату за митне оформлення у сумі 113 000 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями: №22795 від 03.11.2020, №22789 від 03.11.2020 (а.с. 28,29).
Судом встановлено, що під час митного оформлення, в зв'язку з перевіркою митної вартості товарів та з метою підтвердження числових значень складових митної вартості, відповідачем запропоновано декларанту/представнику подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: - каталоги. специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; рахунок-проформу про оплату транспортних витрат; договір про перевезення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом на вимогу митного органу надіслано електронні копії наступних документів: дозвіл державної служби з питань праці; дозвіл на виконання будівельних робіт; витяг з Єдиного державного реєстру; довідка ПП "Інтеренергоінвест"; рахунок-фактура № СФ-0000138 на оплату транспортних послуг; договір № 02/04(зам) про надання транспортно-експедиційних послуг; лист SPS istem s.r.l.
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації та інших документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA 209250/2020/000173/2 від 05.11.2020, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA500020/2020/226991 від 20.09.2020 (а.с.119, 120).
Окрім цього, митним органом винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209250/2020/00486 від 06.11.2020, згідно якої відмовлено у митному оформлені товарів з тих самих причин.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як встановлено, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації за №UA209250/2020/022410 від 03.11.2020, визначено за основним методом, а до митної декларації декларантом долучено: пакувальний лист №345 від 21.10.2020, рахунок-фактура №45 від 25.09.2020, автотранспортна накладна від 26.10.2020, декларація походження товару від 03.11.2020, акт про проведення огляду (переогляду) товарів UА209250/2020/022312 від 03.11.2020, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів UA209250/2020/00477 від 03.11.2020, банківський платіжний документ №48 від 16.10.2020, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.11.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 03.11.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020, декларація щодо тарифікації від 04.11.2020, копія митної декларації країни відправлення. Також позивачем для роз'яснення питань, які виникли у митного органу на його вимогу надано дозвіл державної служби з питань праці; дозвіл на виконання будівельних робіт; витяг з Єдиного державного реєстру; довідка ПП "Інтеренергоінвест"; рахунок-фактура № СФ-0000138 на оплату транспортних послуг; договір № 02/04(зам) про надання транспортно-експедиційних послуг; лист SPS istem s.r.l. та повідомлено митний орган про те, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати немає можливості (а.с. 121-139).
Суд зазначає, що ціна договору визначена в його тексті та рахунку-фактурі №45 від 25.09.2020 та складає 12000,00 євро. Вказана сума сплачена позивачем згідно банківського платіжного документу №48 від 16.10.2020. Вказані документи дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору. Крім цього, така вартість підтверджена продавцем згідно листа від 04.11.2020, де зазначено, що вартість товару є акційною у зв'язку із Covid 19, та зниженою для ПП «Інтеренергоінвест» через те, що останній вже декілька років є постійним клієнтом з численими покупками та наведено порівняльну вартість товару для позивача та щодо інших клієнтів (а.с. 123, 124). Вказаний лист надавався митному органу, однак взятий до уваги не був. Відтак, визначена позивачем митна вартість товарів відповідає ціні договору (вартість операції).
Крім того, суд звертає увагу на те, що подана суду копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, який підтверджує митну вартість товару (а.с.113).
Щодо фірми, яка виступала перевізником і суми, що була сплачена за послуги перевізника позивачем надано до митного органу додаткові документи, зокрема, договір про надання транспортно-експедиційних послуг, лист ТОВ «К плюс К Іф» від 02.11.2020 №01/11/10 та рахунок фактуру №СФ -0000138 від 30.10.2020, які підтверджують включені до митної вартості витрат на транспортування. При цьому, згідно умов договору обмежень чи заборон щодо залучення ТОВ «К плюс К Іф» субпідрядних організацій, зокрема SOF Auto для перевезення вантажів немає, а послуги з перевезення надані та оплачені згідно вказаного договору.
Щодо доводів відповідача щодо необхідності включення до митної вартості витрат щодо завантаження товару на транспортних засіб, суд зазначає, що упакування та навантаження товару здійснювалось продавцем, що підтверджується пакувальним листом (Delivery note) №345 від 21.10.2020, який надано митному органу разом з іншими необхідними документами (а.с. 37).
Враховуючи наведене, судом встановлено, що декларантом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від імені ПП «Інтеренергоінвест» були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення.
Зміст поданих документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною, визначеною зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020 та рахунком фактурою №318 від 21.10.2020. Подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020, рахунок-фактура №318 від 21.10.2020) в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що ті розбіжності у поданих документах та про які зазначає представник відповідача, не є обставиною для коригування вартості товару, оскільки такі розбіжності не мали впливу на формування ціни за одиницю продукції, яка поставлялась та зафіксована у первинних документах.
Окрім того, у пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 Митного кодексу України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно частини 6 цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209250/2020/00486 від 06.11.2020.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 вказаної статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини 2 вказаної статті Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №UA209250/2020/022410 від 03.11.2020 визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, в тому числі зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020, рахунок-фактура №318 від 21.10.2020, додатки до контракту, інші документи, що стосуються товару, який поставляється.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури №318 від 21.10.2020, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованого товару за ціною зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №45/2020 від 25.09.2020, рахунку-фактури №318 від 21.10.2020.
На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, визначення в даному випадку відповідачем митної вартості товару відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, є необґрунтованим та безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергоінвест" є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення, слід визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209250/2020/000173/2 від 05.11.2020 та картку відмови №UA209250/2020/00486 від 06.11.2020.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 гривні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209250/2020/00486 від 06.11.2020.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Держмитслужби №№UA209250/2020/000173/2 від 05.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергоінвест" (код ЄДРПОУ 34844181, вул. Січових Стрільців, 56, оф. 83-85, м. Івано-Франківськ, 776018) сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.