ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" лютого 2021 р. справа № 300/3857/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №200423 від 06.10.2020, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №200423 від 06.10.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необгрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства України, винесено постанову №200423 від 06.10.2020, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн. за неоформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач не погоджується з висновками Укртрансбезпеки, оскільки зазначені в постанові №200423 від 06.10.2020 обставини є надуманими та безпідставними.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
15.01.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив від 11.01.2021 з додатками (а.с. 20-34), згідно якого представник відповідача заперечила проти позовних вимог. У відзиві відповідач вказує, що 31.08.2020 проведеною рейдовою перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №215409 від 31.08.2020 було призначено на 06.10.2020, про що позивачу направлений рекомендований лист з повідомлення від 09.09.2020 за №68694/27/24-20, який отриманий останнім 25.09.2020. Надалі відповідачем винесена спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №200423 від 06.10.2020, яка направлена ФОП ОСОБА_1 супровідним листом від 08.10.2020 за №78610/27/24-20. отримана ним 20.10.2020. При цьому, 16.11.2020 на адресу відповідача від позивача надійшло платіжне доручення №136 від 28.10.2020 щодо оплати адміністративно-господарського штрафу в сумі 1 700,00 грн. по постанові №200423 від 06.10.2020. Щодо посилань позивача на відповідь ПАТ Автокраз від 19.11.2020 за №213-55, в якій вказано, що у самоскиді КрАЗ-65055 не передбачена установка тахографів, оскільки законодавчі та нормативні документи не передбачають обов'язкову установку тахографів на вантажні автомобілі, представник відповідача наголошує, що таке твердження не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 за №340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 маса транспортного засобу позивача КрАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , без навантаження становить 12,275 тон, то у відповідності до норм вищевказаного законодавства транспортний засіб позивача повинен бути обладнаний тахографом, а водій під час перевірки при здійсненні вантажних перевезень зобов'язаний надавати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. За таких обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
25.01.2021 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що водії, які здійснюють вантажні перевезення автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, ведуть індивідуальну контрольну книжку водія. Так, на момент перевірки транспортного засобу у водія була індивідуальна контрольна книжка водія, яка видана TOB «Надвірнянська автобаза» так як спеціалізований самоскид КрАЗ-65055 2008 р.в. д.н.з НОМЕР_3 перебуває в оренді у ТОВ «Надвірнянська автобаза» згідно договору оренди від 01.07.2020, яка надавала та надає послуги перевезення. Водій ОСОБА_2 є найманою особою ТОВ «Надвірнянська автобаза», а в трудових відносинах із позивачем не перебуває. Позивач також наголошує, що оскільки виробник автомобілів ПАТ «АвтоКраз» вказав, що на вантажні автомобілі позивача не передбачена установка тахографів, то відповідно, непотрібно і протоколу перевірки та адаптації тахографа на ці ж автомобілі. Щодо твердження відповідача, що адвокат Гуменюк Б.С. не висловлював зауваження щодо написаного в акті перевірки, то слід зазначити що на той час у позивача не було офіційної відповіді від виробника автомобілів КРАЗ від 19.11.2020 за №213-55. Саме після отримання даної відповіді, згідно якої випливає, що тахограф на автомобіль позивача не встановлюється, позивач і звернувся з позовної заявою до суду (а.с. 42-44).
11.02.2021 представник відповідача подав до суду заперечення від 10.04.2020 на відповідь на відзив, в якому представником наголошено, що згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, в долученому позивачем договорі оренди від 01.07.2020 не вказано розмір орендної плати, що є істотною умовою договору оренди. Крім того, представник відповідача зазначає, що якщо б транспортний засіб КрАЗ д.н.з. НОМЕР_3 справді перебував в оренді в ТОВ «Надвірнянська автобаза», то в квартальному звіті форми №1ДФ за ІІІ квартал 2020 року було б відображено суми орендних платежів, які отримуються підприємцем за ознакою доходу « 157», як дохід виплачений самозайнятій особі. В долученому до відповіді на відзив звіті форми №1ДФ ТОВ «Надвірнянської автобази» немає відображення орендних платежів за період ІІІ кварталу 2020 року, що є підтвердженням того, що долучений договір оренди від 01.07.2020 не укладався між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Надвірнянська автобаза». Також наголошено, що під час проведення перевірки 31.08.2020 водій транспортного засобу надав свідоцтва про реєстрацію КрАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , де власником значиться саме ОСОБА_1 , при цьому жодних договорів оренди не було у водія під час рейдової перевірки. Також на розгляді справи 06.10.2020 в Управління Уктрансбезпеки в Івано-Франківській області уповноважена особа позивача - адвокат Гуменюк Б.С. , не повідомляв інформації щодо перебування транспортного засобу КрАЗ д.н.з. НОМЕР_3 в оренді в ТОВ «Надвірнянська автобаза» та договір оренди від 01.07.2020 не надавав. Зу рахуванням наведеного, відповідач вважає, що до позивача правомірно та обгрунтовано застосовано адміністративно-господарський штраф з підстав, визначених статтею 60 Закону «Про автомобільний транспорт» і підстави для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та задоволення позовних вимог позивача відсутні (а.с. 62-66).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
31.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), на підставі направлення на рейдову перевірку від 28.08.2020 за №012285 (а.с. 31) у м. Надвірна Івано-Франківської області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки КрАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно ТТН № 0004661 від 31.08.2020 (Вантажовідправник ТДВ «Надвірнянський кар'єр Карпати», вантажоодержувач - XXI Століття).
Власником даного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 8) є позивач.
За наслідком проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт №215409 від 31.08.2020, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» з надання послуг з перевезення вантажу без оформлених документів, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа (а.с. 28).
Позивачу направлено повідомлення від 09.09.2020 за №68694/27/24-20, в якому позивачу пропонувалось 06.10.2020 з 10 до12 години прибути в Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 29).
06.10.2020 відповідачем за виявлене порушення, на підставі акту перевірки №215409 від 31.08.2020, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову №200423, згідно якої до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції - адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 7).
Не погоджуючись із вказаною постановою №200423 від 06.10.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).
Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону №2344-ІII, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та ін.
Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 за №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 (далі - Порядок №1567).
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
За правилами, встановленими пунктами 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як слідує із матеріалів справи, Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області сформовано та направлено шляхом поштового зв'язку повідомлення від 09.09.2020 за №68694/27/24-20, в якому позивачу пропонувалось 06.10.2020 з 10 до12 години прибути в Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 29). Вказане повідомлення позивачем отримано 25.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 29), тобто відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт,
Судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області 06.10.2020 розглянута справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №200423 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно - господарський штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700,00 грн.) (а.с. 7).
Перевіряючи доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, стосовно дотримання відповідачем процедури прийняття рішення та наявність підстав для притягнення до відповідальності позивача, суд враховує, що за приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, відповідно до приписів вказаної статті Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно частини 2 статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;
В акті перевірки №215409 від 31.08.2020, на підставі якого прийнято спірну постанову, вказано про відсутність у водія на момент рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про автомобільний транспорт», законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 за №340 (далі - Положення №340).
Відповідно до пункту 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пункти 7.1-7.2 даного Положення передбачають, що перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567. Головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 за №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року за №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Вимоги Інструкції №385 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:
- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Пунктом 3.6 Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 по справі №816/124/17.
Як слідує із акту перевірки №215409 від 31.08.2020, водій 31.08.2020 протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу посадовим особам Укртрансбезпеки не надав.
Водночас, суд зауважує, що суду в ході судового розгляду позивачем також не надано належних тахокарт на підтвердження своєї правової позиції, при цьому, позивач посилається на відповідь ПАТ Автокраз від 19.11.2020 за №213-55, в якій вказано, що у самоскиді КрАЗ-65055 не передбачена установка тахографів, оскільки законодавчі та нормативні документи не передбачають обов'язкову установку тахографів на вантажні автомобілі.
Суд також звертає увагу на посилання позивача на вказану відповідь ПАТ Автокраз від 19.11.2020 за №213-55, як на спростування того, чому адвокат Гуменюк Б.С. не висловлював зауваження щодо написаного в акті перевірки станом на момент винесення спірної постанови. Так, ФОП ОСОБА_1 вказує на те, що у позивача не було офіційної відповіді від виробника автомобілів КРАЗ від 19.11.2020 за №213-55, що і стало причиною того, що адвокат Гуменюк Б.С. не висловлював зауважень.
З цього приводу суд зазначає, що відповідь ПАТ Автокраз від 19.11.2020 за №213-55 не є спростуванням і належним доказом того, що на транспортному засобі КрАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 з повною масою понад 3,5 тон, який належить позивачу, не є передбачена установка тахографів. Так, ПАТ Автокраз не є суб'єктом тлумачення законодавчих норм, а тому його посилання на те, що законодавчі та нормативні документи не передбачають обов'язкову установку тахографів на вантажні автомобілі, є безпідставні та необґрунтовані.
Разом з цим, як уже вищевказано судом, згідно положень пункту 6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Таким чином, адвокат Гуменюк Б.С. як фахівець у галузі права, має керуватись у своїй діяльності нормами діючого законодавства, а не посилатись на відповідь ПАТ Автокраз як суб'єкта господарювання.
Щодо посилань позивача на договір оренди від 01.07.2020, згідно якого ФОП ОСОБА_1 як орендодавець передав вантажний автомобіль КрАЗ-65055 2008 р.в. ТОВ «Надвірнянська автобаза» (орендар), при цьому, водій ОСОБА_2 є найманою особою ТОВ «Надвірнянська автобаза», а в трудових відносинах із позивачем не перебуває, суд зазначає, що в ході судового розгляду не встановлено факту надання при перевірці 31.08.2020 водієм ОСОБА_2 вказаного договору оренди від 01.07.2020. Разом з тим, водій надав тільки свідоцтво НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу КрАЗ-65055 2008 р.в., згідно якого вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_1 (а.с. 8). Також такого договору оренди від 01.07.2020 ні позивачем, ні його адвокатом не надано відповідачу 06.10.2020 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №215409 від 31.08.2020. Аналогічно, позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не надавалась індивідуальна контрольна книжка водія.
Разом з тим, сама наявність договору також не свідчить про факт оренди транспортного засобу, оскільки в договорі оренди від 01.07.2020 не вказано розмір орендної плати, що є істотною умовою договору оренди. При цьому, згідно пункту 5.1 даного Договору, розмір орендної плати визначається сторонами в акті приймання передачі послуг оренди, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до змісту акту приймання-передачі майна від 01.07.2020 як додатку №1 до Договору оренди від 01.07.2020, розмір орендної плати також сторонами не визначено (зв. ст. а.с. 49).
Також суд погоджується із відповідачем, що у випадку перебування транспортного засобу КрАЗ д.н.з. НОМЕР_3 в оренді в ТОВ «Надвірнянська автобаза», в квартальному звіті форми №1ДФ за ІІІ квартал 2020 року було б відображено суми орендних платежів. Однак, в долученому позивачем до відповіді на відзив звіті форми №1ДФ ТОВ «Надвірнянської автобази» немає відображення орендних платежів за період ІІІ кварталу 2020 року.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивачем добровільно, до подання вказаного позову сплачено штраф у сумі 1 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №136 від 28.10.2020 щодо оплати адміністративно-господарського штрафу згідно постанови №200423 від 06.10.2020.
Враховуючи вищевикладене та сплату боргу позивачем, суд дійшов висновку про відсутність правового спору, що, в свою чергу, є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідач довів правомірність своїх дій, і як наслідок, жодних підстав для скасування постанови №200423 від 06.10.2020 немає, оскільки вона винесена відповідно до норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Парище, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78426, ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області (вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №200423 від 06.10.2020, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.