01 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/21900/20
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення індексації грошового забезпечення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення без врахування фіксованої суми індексації за період з 01.01.2016 по 28.03.2018;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 фіксовану суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 10 044,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач за рішенням суду 11.09.2020 отримав на свій рахунок індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2019. Військова частина НОМЕР_1 не нарахувала та не виплатила фіксовану суму індексації. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.12.2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.
25 січня 2021 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву. По змісту якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки у межах існуючого фінансового ресурсу можливості виплачувати військовослужбовцям Збройних Сил України протягом 2016-2018 років індексацію грошового забезпечення у Міністерства оборони України не було.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2019 №207 направлено для подальшого проходження військової служби до Національного університету оборони України (а.с.11).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 у справі №240/3303/20 військову частину НОМЕР_1 зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 серпня 2019 року, з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
11 вересня 2020 року позивач отримав на свій рахунок індексацію грошового забезпечення в сумі 5726,73 грн (а.с.14)
21.10.2020 позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про отримання довідки щодо нарахованої та виплаченої індексації за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 (а.с.15).
Згідно з довідкою про нараховану ОСОБА_1 індексацію судом встановлено, що в період з січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу нараховано суми індексації та фіксованої суми у загальному розмірі 15858,78 грн, з них на картковий рахунок позивача надійшло 5726,73 грн (а.с.13).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому фіксованої суми індексації, як соціальної гарантії на забезпечення достатнього рівня життя особи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закон у грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 частини 1статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078), з наступними змінами та доповненнями.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивачу за період з січня 2016 по лютий 2018 року виплачено індексацію не в повному обсязі.
З огляду на те, що сторонами не оспорюється факт невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року в повному обсязі.
Щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 10 44,84 грн суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що нарахування та виплата суми індексації належить до дискреційних повноважень відповідача.
З огляду на те, що доказів відповідності довідки про нараховану позивачу індексацію до матеріалів справи не надано, наданий розрахунок лише зі слів позивача є відповіддю військової частини НОМЕР_1 , водночас вказаний розрахунок не має жодного реквізита, що ставить під сумнів належність такого доказу.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15.Ь під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення індексації в сумі 10044,84 грн.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у повному обсязі, з урахуванням фіксованої суми індексації.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено безпідставність вимог позивача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 в повному обсязі, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. код НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення без врахування фіксованої суми індексації за період з 01.01.2016 по 28.03.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.03.2018 року в повному обсязі, з урахуванням фіксованої суми.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва