Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2021 р. Справа№200/10631/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 листопада 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5) про визнання дій щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам з 01.05.2014 року протиправними, зобов'язання відновити нарахування та сплату поточних страхових виплат, а також сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.05.2014 року.
Так, у позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він отримував страхові виплати, однак з зв'язку з набранням чинності Постанови КМУ від 07.11.2014 року №595, якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у населеному пункті, де він мешкав, було припинено здійснення повноважень відповідним органом Фонду соціального страхування. Внаслідок цього він звернувся до із заявою про взяття на облік та виплату страхових відшкодувань до іншого територіального органу управління - Бахмутського відділення як отримувач страхових виплат. Однак, заборгованість по страховим виплатам він не отримав. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на належний соціальний захист.
Ухвалою суду від 23.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 30.12.2020 року клопотання представника відповідача 1 про залучення співвідповідача в адміністративній справі № 200/10631/20-а - задоволено. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області ( 61200, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції , будинок 1, Палац праці, 3 під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ: 41313928).
Представник відповідача 1 через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, де зазначив, що позивач має страховий випадок профзахворювання, що отримане 30.10.2010 року. Згідно довідки МСЕК від 22.05.2014 року серія 10ААА №240631 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності, безстроково. З 30.10.2010 року позивач знаходився на постійному обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні ВД Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве в Донецькій області. Як внутрішньо переміщена особа позивач перебував та отримував щомісячні страхові виплати з 01.10.2014 року по 14.06.2015 року у ВВД ФССНВУ у Харкові. З 15.06.2015 року позивачу щомісячні страхові виплати припинені у зв'язку із закінченням терміну дії довідки ВПО. 28.01.2020 року позивач звернувся із заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області . Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу призначені (відновлені) соціальні виплати. Постановою №0502/21194/21194/44 від 14.02.2020 року позивачу продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату з 01.0.2020 року. Вказав, що позивач не реалізував своє право на отримання страхових виплат у спірному період, до будь-якого відділення із заявою про продовження та нарахування страхових виплат не звертався, тому нарахована заборгованість по страховим виплатам позивачу відсутня, оскільки не підтверджена правом позивача на її отримання. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник відповідача 2 через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, де зазначив, що позивач перебував на обліку в Харківському міському відділенні з 01.10.2014 року по 14.06.2015 року. Страхові виплати були призначені та виплачені за період з 01.10.2014 року по 14.06.2015 року згідно довідки ВПО від 15.12.2014 року №6334003443 про фактичне місце проживання у м. Харкові. Вказана довідка мала термін дії до 15.06.2015 року. Страхові виплати призначались, нараховувались та виплачувались потерпілому на термін дії довідки ВПО згідно діючого законодавства, тому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.05.2019 року №1436-5000127541 (а.с.7).
Відповідачі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААВ №439909 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності безстроково (а.с.8).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.10.2010 року знаходився на постійному обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні ВД Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве в Донецькій області.
24.09.2014 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Харкові із заявою, у якій просив тимчасово продовжити раніше призначену страхову виплату у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (а.с.20, зворотній бік).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Харкові від 01.10.2014 року №2011/16769/43405/34 продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року включно (а.с.21).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Харкові від 15.12.2014 року №2011/16769/43405/35 продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року включно (а.с.21, зворотній бік).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Харкові від 16.01.2015 року №2011/16769/43405/36 продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року включно (а.с.22).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Харкові від 16.02.2015 року №2011/16769/43405/38 продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.02.2015 року по 14.06.2015 року включно (а.с.22, зворотній бік).
З листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 16.12.2020 року №15.02-14/4983 слідує, що з 15.06.2015 року позивачу припинені щомісячні страхові виплати у зв'язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України (а.с.19).
29.01.2020 року позивач звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (а.с.24).
Постановою Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14.02.2020 року №0502/21194/21194/44 продовжено позивачу раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Виплати проводити з 01.01.2020 року безстроково (а.с.27).
В листі Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 15.12.2020 року №23.05-24/1729 зазначені недоотримані періоди щомісячних страхових виплат потерпілого ОСОБА_1 : з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року (а.с.23).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон N 1706-VII).
Статтею першою Закону N 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону N 1706-VII).
Як зазналося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, ст. 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
З огляду на матеріали справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат по та наразі перебуває на обліку в Бахмутському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримує страхові виплати. До травня 2014 страхові виплати отримував за місцем постійного мешкання в Донецькій області.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Пунктом третім розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону №1105 визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).
Відповідно до ч. 1ст. 46 Закону № 1105 страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
У разі отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про закінчення строку дії довідки про взяття на облік, її скасування або про відмову у продовженні строку дії такої довідки робочий орган виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) особи, яка тимчасово переміщена, припиняє нарахування і фінансування страхових виплат та страхових витрат на медичну і соціальну допомогу (абз. 3 п. 2 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції»).
За приписами п. 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509, уразі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб. Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці. Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
Пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»(далі-постанова № 365) установлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові з 15.06.2015 року потерпілому ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати припинені у зв'язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України (а.с.19).
Однак, зазначені підстави не можна вважати належною підставою для припинення страхових виплат, оскільки вони суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним у ст. 46 Закону № 1105-ХIV.
Суд вважає за необхідне зауважити, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач 2, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
В даному випадку наявність або відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, та потребує від людини здійснення додаткових дій, не передбачених Законами.
Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові протиправно припинено позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 15.06.2015 року у зв'язку із закінченням терміну довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, суд враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо припинення позивачу нарахування та виплати щомісячних страхових виплат з 15.06.2015 року у зв'язку із закінченням терміну довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України.
Доказів того, що про припинення щомісячних страхових виплати позивачу з 15.06.2015 року була винесена відповідна постанова (рішення) матеріали справи не містять.
Разом з цим, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам з 01.05.2014 року та зобов'язати відповідача 1 сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.05.2014 року.
З цього приводу, суд зазначає , що у період 01.10.2014 року по 14.06.2015 року позивачу нараховані та виплачені щомісячні страхові виплати, що підтверджується довідкою про доходи (а.с.20).
В листі Дружківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 15.12.2020 року №23.05-24/1729 зазначені недоотримані періоди щомісячних страхових виплат потерпілого ОСОБА_1 : з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року (а.с.23).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області протиправно не виплачено позивачу заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу заборгованості по страховим виплатам за період з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року, зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області сплатити заборгованість по страховим виплатам за період з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не не виплати заборгованості по страховим виплатам за період 01.10.2014 року по 14.06.2015 року, зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області сплатити заборгованість по страховим виплатам за період 01.10.2014 року по 14.06.2015 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у зазначений період позивачу нараховані та виплачені спрахові виплати, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відновити нарахування та сплату поточних страхових виплат, суд зазначає, що постановою Бахмутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 14.02.2020 року №0502/21194/21194/44 продовжено позивачу раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.01.2020 року безстроково.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що відповідачем надано суду докази поновлення страхових виплат з 01.01.2020 року, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вважає за належне зазначити, що оскільки станом на січень 2020 року, позивач знаходиться на обліку в Управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, то саме обов'язок по нарахуванню та виплати щомісячних страхових виплат є у Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Таким чином, доводи відповідачів, які викладено у відзиві на адміністративний позов щодо пропуску позивачем строку звернення із позовом до суду є безпідставними.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при частковому задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з кожної сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (420,40 грн. з позивача та по 210,20 грн. з відповідачів).
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області ( 61200, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції , будинок 1, Палац праці, 3 під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ: 41313928) про визнання дій щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам з 01.05.2014 року протиправними, зобов'язання відновити нарахування та сплату поточних страхових виплат, а також сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.05.2014 року - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області ( 61200, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції , будинок 1, Палац праці, 3 під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ: 41313928) щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 15.06.2015 року у зв'язку із закінченням терміну довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заборгованості по страховим виплатам за період з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5) сплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість по страховим виплатам за період з 02.05.2014 року по 30.09.2014 року, з 15.06.2015 року по 31.12.2019 року.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3 під'їзд, 4 поверх) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 26.02.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая