Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2021 р. Справа№200/10011/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
при секретарі Зурабашвілі А.О.
за участю:
позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 жовтня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2020 року про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем в шахті у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці наступних періодів: навчання у СПТУ №107 м. Донецька з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року за спеціальністю електрослюсар підземний (з умінням виконувати роботи машиніста гірничих виїмкових машин); військової строкової служби з 11.05.1989 року по 04.06.1991 року. До пільгового та страхового стажу роботи на підприємстві ПАТ «Шахта ім.О.Ф. Засядька». До страхового стажу періоду роботи: на підприємстві «Промислове комерційне консорціумі «Родпол» з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року; в органах внутрішніх справ з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року; на підприємстві СП «Радпол - Райские» з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року; роботи у ПП «Шкарбан» з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2004 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що набувши право на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він звернувся із заявою №158 від 10.01.2020 року до управління. Рішенням від 13.01.2020 року йому відмовлено у переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з підстав того, що він не має права на призначення пільгової пенсії. Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує його право на належний соціальний захист.
Ухвалою суду від 30.10.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 29.12.2020 року розгляд справи №200/10011/20-а вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні на 22 січня 2021 року об 11 год. 00 хв. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №200/10011/20-а на 30 днів. Зобов'язано позивача надати у строк до 21 січня 2021 року: оригінал трудової книжки серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (дублікат); письмові пояснення з приводу одночасної роботи позивача з 11.09.1991 року по 20.02.1992 року у Промислово - комерційному консорціумі «Родпол» та органах внутрішніх справ.
Ухвалою суду від 22.01.2021 року відкладено підготовче судове засідання у справі №200/10011/20-а на 28 січня 2021 року о 10 год. 00 хв. Зобов'язано позивача надати у строк до 28 січня 2021 року: оригінал трудової книжки серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (дублікат); письмові пояснення з приводу одночасної роботи позивача з 11.09.1991 року по 20.02.1992 року у Промислово - комерційному консорціумі «Родпол» та органах внутрішніх справ.
Ухвалою суду від 28.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.02.2021 року.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтував тим, що позивач звернувся до управління із заявою від 10.01.2020 року щодо переводу з пенсії по інвалідності (трудове каліцтво або профзахворювання) на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням позивачу не враховано до страхового стажу період роботи з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол», з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року в органах внутрішніх справ, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року в СП «Радпол-Райские», так як є виправлення в році заповнення трудової книжки. До страхового та пільгового стажу не враховано період з 24.01.1989 року по 08.05.1991, так як є виправлення в році заповнення трудової книжки та не надана пільгова довідка. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в ПП ОСОБА_2 з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року, у зв'язку з несплатою щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько», у зв'язку з несплатою щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди. До пільгового та страхового стажу не зараховано період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року 31.10.2014 року, з 01.03.2015 року 31.03.2015 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько, так як відсутні суми нарахованої заробітної плати. За таких обставин, позивачу відмовлено в переводі з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) громадянин України, перебуває на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що позивачу з 01.07.2017 року призначена пенсія по інвалідності.
10.01.2020 року позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №158 щодо переводу з пенсії по інвалідності (трудове каліцтво або профзахворювання) на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом із заявою були надані наступні документи: заява; копія паспорту та ІПН; копії трудових книжок; копія диплома; копія військового квитка; довідка внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.01.2020 року позивачу відмовлено в переводі з пенсії по інвалідності (трудове каліцтво або профзахворювання) на пенсію за віком.
У вказаному рішенні зазначено про те, що при призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням позивачу не враховано до страхового стажу період роботи з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол», з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року в органах внутрішніх справ, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року в СП «Радпол-Райские», так як є виправлення в році заповнення трудової книжки.
До страхового та пільгового стажу не враховано період з 24.01.1989 року по 08.05.1991 року, так як є виправлення в році заповнення трудової книжки та не надана пільгова довідка.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи в ПП ОСОБА_2 з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року, у зв'язку з несплатою щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди.
До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько», у зв'язку з несплатою щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди.
До пільгового та страхового стажу не зараховано період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року 31.10.2014 року, з 01.03.2015 року 31.03.2015 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько», так як відсутні суми нарахованої заробітної плати (а.с.10-11).
Таким чином, спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в переводі з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 10 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Спірний період роботи позивача з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол», з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року в органах внутрішніх справ, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року в СП «Радпол-Райские» не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки є виправлення в році заповнення трудової книжки.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів роботи наявні такі записи:
- з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року служба в органах внутрішніх справ;
- з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року працював в СП «Радпол-Райские (а.с.49).
Судом встановлено, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_2 має місце виправлення у році заповнення.
Однак, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, робота позивача з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року в органах внутрішніх справ, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року в СП «Радпол-Райские», що дає право на зарахування вказаного вище періоду до страхового стажу, підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_2 , тому відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу зазначені вище періоди роботи позивача.
Щодо періоду роботи позивача з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол» суд зазначає, що трудова книжка серії НОМЕР_2 не містить відомостей про роботу позивача у зазначений вище період у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол», тому відповідачем у спірному рішенні необґрунтовано було зазначено про не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол» з підстав виправлення в році заповнення трудової книжки.
Суд зазначає, що період роботи позивача з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол» перетинається з періодом роботи в органах внутрішніх справ, а відповідно до ч.3 ст.24 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.01.2020 року в частині не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол» та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоду роботи з 01.08.1991 року по 20.02.1992 року у Примислово - комерційному консорціумі «Родпол» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Спірний період роботи позивача з 24.01.1989 року по 08.05.1991 року не зараховано до страхового та пільгового стажу, оскільки є виправлення в році заповнення трудової книжки та не надана пільгова довідка.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірного періоду роботи наявні такі записи:
- 24.01.1989 року по 08.05.1991 року працював у Шахті ім. О.Ф. Засядько підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці АСУ.
Щодо ненадання пільгової довідки, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Так, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.02.2018 (справа №234/13910/17), від 07.03.2018 (справа № 233/2084/17), від 17.04.2019 (справа №156/173/17), від 27.02.2019 (справа№423/3544/16-а), від 23.04 2019 (справа №233/247/16-а) та від 25.04.2019 (справа №159/4178/16-а), від 17.10.2019 (справа №750/2524/17), від 05.12.2019 (справа №423/1322/17), від 05.12.2019 (справа №235/805/17).
Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказаний період на вищезазначеному підприємстві на посаді, яка дає право на пільгову пенсію. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Щодо виправлення у році заповнення трудової книжки, суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, робота позивача з 24.01.1989 року по 08.05.1991 року у Шахті ім. О.Ф. Засядько, що дає право на зарахування вказаного вище періоду до страхового та пільгового стажу, підтверджується насамперед відповідними записами у трудовій книжці позивача, тому відповідач безпідставно не зарахував до страхового та пільгового стажу зазначені вище періоди роботи позивача.
Спірний період роботи позивача з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року у ПП ОСОБА_2 не зараховано до страхового стажу позивача та період з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача у зв'язку з несплатою щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди.
Крім того, спірний період роботи позивача з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року 31.10.2014 року, з 01.03.2015 року 31.03.2015 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача, оскільки відсутні суми нарахованої заробітної плати.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 (дублікат) щодо спірного періоду роботи наявні такі записи:
- 01.04.2004 року прийнятий реалізатором по трудовому договору у ЧП ОСОБА_2 ;
- 30.04.2004 року прийнятий на роботу продавцем непродовольчих товарів за трудовим договором;
- 01.02.2010 року звільнений за власним бажанням (запис 11,12,13,14,15,16);
- 30.03.2010 року прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Орендне підприємство «Шахта імені О.Ф. Засядько»;
- 01.11.2010 року присвоєно 4 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті;
- Орендне підприємство «Шахта імені О.Ф. Засядько» з 22.07.2011 року перетворено у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядько»;
- 28.02.2017 року звільнено за власним бажанням (запис 17,18,19).
З індивідуальної відомості про застраховану особу, яка сформована станом на 11.01.2020року (форма ОК-5) вбачається, що дійсно за періоди роботи 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року від ОСОБА_2 та за період роботи з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року від ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядько» страхові внески до Пенсійного фонду України не надходили (а.с.41-43).
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Таким чином, робота позивача з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року у ПП ОСОБА_2 , що дає право на зарахування вказаних вище періодів до страхового стажу та робота позивача з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року від ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядько», що дає право на зарахування вказаного вище періоду до страхового та пільгового стажу протиправно не зараховано до відповідного стажу позивача з підстав несплати щомісячних платежів по ЄСВ до Пенсійного фонду України за ці періоди.
Крім того, з індивідуальної відомості про застраховану особу, яка сформована станом на 11.01.2020 року (форма ОК-5) вбачається, що за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року 31.10.2014 року не нарахована заробітна плата страхувальником ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька», а за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року нарахована заробітна плата, однак не сплачено страхових внесків.
Суд вважає такі підстави для відмови протиправними, оскільки позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на призначення пенсії, враховуючи те, що відповідальність за наявність таких відомостей несе страхувальник, тобто ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька».
Вказані порушення порушують право позивача на перевід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового та страхового стажу позивача періоди роботи, які зазначені у спірному рішенні відповідача від 12.01.2020 року.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зарахування при повторному розгляді його заяви до пільгового та страхового стажу періоду роботи з 30.03.2010 року по 28.02.2017 року у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька».
З розрахунку стажу форми РС - право та спірного рішення слідує, що позивачу до страхового та пільгового стажу роботи у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» зараховано наступні періоди: з 30.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011 року по 31.08.2014 року, з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, з 01.04.2015 року по 31.10.2015 року (а.с.12).
Таким чином, позовні вимоги в частині зарахування до пільгового та страхового стажу позивача періодів роботи з 30.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011 року по 31.08.2014 року, з 01.11.2014 року по 28.02.2015 року, з 01.04.2015 року по 31.10.2015 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні пенсії позивачу вищевказаний період зараховано до відповідних стажів роботи позивача.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що відповідачем не надано оцінку у спірному рішенні щодо зарахування/не зарахування до відповідного стажу позивача у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» періоду роботи з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. Разом з тим період роботи з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року мав значення для правильного вирішення питання щодо переводу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058, адже цей період визначає пільговий характер роботи позивача, що підтверджується відомостями трудової книжки позивача. З огляду на викладене вище, позовні вимоги в частині зарахування до пільгового та страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року у ПАТ «Шахта імені О.Ф. Засядька» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд зарахувати до пільгового стажу період навчання у СПТУ №107 м. Донецька з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року та період проходження строкової військової служби з 11.05.1989 року по 04.06.1991 року.
З розрахунку стажу форми РС - право слідує, що період навчання з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року та період проходження строкової військової служби з 11.05.1985 року по 04.06.1991 року зараховано до страхового стажу позивача.
Зі спірного рішення вбачається, що позивачем разом із заявою від 10.01.2020 року №158 були надані документи, зокрема копія диплома серії НОМЕР_4 від 06.01.1989 року, копія військового квитка серії НОМЕР_5 від 07.05.1989 року.
Вказані документи відповідачем в оскарженому рішенні не досліджувалися та не аналізувалися.
Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Закону № 1788-ХІІ, визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).
Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-XII "Про освіту" (далі - Закон N 1060-XII). Згідно із цим Законом до структури освіти входять, зокрема, вищі навчальні заклади, та визначено види вищих навчальних і професійно-технічних начальних закладів (статті 34-36).
Згідно статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що оскільки позивач у період з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року навчався в середньому професійно - технічному училищі №107 за професією підземного електрослюсаря 4 розряду, що підтверджується дипломом НОМЕР_4 , відомостями у трудовій книжці та після проходження навчання почав працювати за спеціальністю, то, в даному випадку, вказаний вище період повинен зараховуватися до пільгового стажу, оскільки він безпосередньо пов'язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.
Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду проходження строкової військової, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з доповненнями, внесеними Законом України від 02 червня 2005 року № 2636-ІV, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призиву на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 щодо спірного періоду наявні такі записи:
- 24.01.1989 року позивач прийнятий підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем у шахті (запис 3);
- 08.05.1989 року позивача звільнено у зв'язку зі службою до Радянської Армії (запис №4);
- 11.05.1989 року по 04.06.1991 року служба у Радянській Армії (запис 5,6).
Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач безпосередньо до періоду військової служби працював на посаді підземного електрослюсаря ІІІ розряду з повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки, що дає право на зарахування до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби з 11.05.1989 року по 04.06.1991 року.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.01.2020 року №158 щодо переводу з пенсії по інвалідності трудове каліцтво або профзахворювання на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року, періоду військової строкової служби з 11.05.1989 року по 04.06.1991 року, до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 24.01.1989 року по 08.05.1991 року, з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року, з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року, до страхового стажу періоди роботи з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року, з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача, оскільки останнім при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2020 року про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з повним робочим днем в шахті у відповідності до належним чином оформлених записів у трудовій книжці спірних періодів роботи - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.01.2020 року про відмову в переводі з пенсії по інвалідності трудове каліцтво або профзахворювання на пенсію за віком.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) повторно розглянути заяву позивача від 10.01.2020 року №158 щодо переводу з пенсії по інвалідності трудове каліцтво або профзахворювання на пенсію за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1985 року по 05.01.1989 року, періоду військової строкової служби з 11.05.1989 року по 04.06.1991 року, до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 24.01.1989 року по 08.05.1991 року, з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року, з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, з 01.11.2015 року по 28.02.2017 року, до страхового стажу періоди роботи з 11.09.1991 року по 29.02.1992 року, з 03.03.1992 року по 15.04.1992 року, з 01.05.2004 року по 30.06.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.10.2004 року, з 01.04.2007 року по 30.04.2007 року з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:41247274, місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вулиця Героїв Праці 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
У судовому засіданні 17.02.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 26.02.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая