Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 березня 2021 р. Справа№200/1101/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - УПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними і скасувати рішення № 275 від 11.09.2020; - зобов'язати врахувати у страховий стаж період роботи з 15.02.1981 по 02.01.1991 в ПТП «ЄМРН» Міненергомашу, з 02.01.1991 по 30.09.1994 в МПП «Енергомашремналадка», з 01.10.1994 по 01.04.1996 в СП «Енергомашремналадка», з 10.08.2015 по 24.10.2017 в ТОВ «Теплоуниверсал» і з 13.05.2019 по 18.06.2020 в ТОВ «Кавис».
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із не зарахуванням до стажу спірних періодів роботи.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що під час розгляду трудової книжки управлінням було установлено, що на першій сторінці наявне виправлення в прізвищі, яке не завірене підписом та печаткою відповідальної особи, що є порушенням п.п 2.5, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. За таких обставин трудову книжку УПФУ не бере до уваги без надання підтверджуючих довідок. Також зазначає, що в трудовій книжці наявні записи, які зроблено з порушенням Інструкції №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: з 15.02.1981 по 02.01.1991 в ПТП «ЗМРН» Міненергомашу запис про звільнення завірено нечітким відбитком печатки; з 02.01.1991 по 30.09.1994 в МПП «Енергомашремналадка» в записі про звільнення відсутня посада відповідальної особи; з 01.10.1994 по 01.04.1996 в СП «Енергомашремналадка» у записі про звільнення відсутня посада відповідальної особи. Зазначає, що робота на підприємствах Російської Федерації в ТОВ «Теплоуніверсал» з 10.08.2015 по 24.10.2017» і в ТОВ «Кавис» з 13.05.2019 по 18.06.2020 повинна бути підтверджена сплатою страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації, тому цей період також не зараховано до стажу роботи. Стаж роботи ОСОБА_1 згідно довідки №07/59 від 22.07.2020 та індивідуальних відомостей про застраховану особу склав 10 років 11 місяців 11 днів. Крім того відповідач зазначає, що згідно з протоколом опитування свідків від 21.09.2020, до страхового стажу позивача зараховано роботу в ПТП «ЗМРН» Міненергомашу за період з 10.09.1984 по 02.01.1991 рік. У зв'язку набуттям загального стажу роботи 20 років, 06 місяців та 08 днів на підставі заяви від 21.09.2020 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 21.09.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, відстрочено позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі, витребувано у відповідача докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 19 лютого 2003 року.
Відповідно до спірного рішення УПФУ № 275 від 11 вересня 2020 року відповідач розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком № 8098 від 09.09.2020.
З указаного рішення випливає, що позивачу не зараховані до страхового стажу періоди роботи, записи про які наведені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110: з 15.02.1981 по 02.01.1991 в ПТП «ЗМРН» Міненергомашу у зв'язку з тим, що запис про звільнення завірено нечітким відбитком печатки (порушення п. 4.1 Інструкції № 162); з 02.01.1991 по 30.09.1994 в МПП «Енергомашремналадка» у зв'язку з тим, що у записі про звільнення відсутня посада відповідальної особи (порушення п. 2.6 Інструкції № 58); з 01.10.1994 по 01.04.1996 в СП «Енергомашремналадка» у зв'язку з тим, що у записі про звільнення відсутня посада відповідальної особи (порушення п. 2.6 Інструкції № 58); з 10.08.2015 по 24.10.2017 в ТОВ «Теплоуниверсал» та з 13.05.2019 по 18.06.2020 в ТОВ «Кавис» у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації. Також установлено, що на першій сторінці трудової книжки наявне виправлення в прізвищі, яке не завірене підписом та печаткою відповідальної особи (порушення п. 2.10 Інструкції 162). Страховий стаж роботи ОСОБА_1 згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу складає 10 років 11 місяців 11 днів. За таких обставин прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу на дату подання заяви.
Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявні записи №№ 1-3: щодо роботи позивача у період з 15.02.1981 по 02.01.1991 на підприємстві ПТП «ЗМРН» Міненергомашу; №№ 4-5 щодо роботи позивача у період з 02.01.1991 по 30.09.1994 на підприємстві МПП «Енергомашремналадка»; № 6-7 щодо роботи позивача у період з 01.10.1994 по 01.04.1996 на підприємстві СП «Енергомашремналадка»; №№ 12-13 щодо роботи позивача з 10.08.2015 по 24.10.2017 в ТОВ «Теплоуниверсал» (Російська Федерація); №№ 14-15 щодо роботи позивача з 13.05.2019 по 18.06.2020 в ТОВ «Кавис» (Російська Федерація).
З наданого витягу з ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії (станом на 10.02.2021) випливає, що до страхового стажу зарахований період трудової діяльності позивача з 10.09.1984 по 02.01.1991.
У листі позивача від 14.12.2020 (до звернення з цим позовом до суду) зазначено, що йому призначена пенсія за віком.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в зарахуванні спірних періодів до страхового стажу.
Частиною 1 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
В оскаржуваному рішенні відповідача або у відзиві УПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів у трудовій книжці позивача про спірні періоди.
Тому суд дійшов висновку про протиправну відмову в зарахуванні періодів роботи позивача з 15.02.1981 по 09.09.1984 в ПТП «ЄМРН» Міненергомашу; з 02.01.1991 по 30.09.1994 в МПП «Енергомашремналадка», з 01.10.1994 по 01.04.1996 в СП «Енергомашремналадка» до страхового стажу і наявність підстав для задоволенні позовних вимог у цій частині.
При цьому позовні вимоги в частині зобов'язання зарахувати період роботи позивача з 10.09.1984 по 02.01.1991 не підлягають задоволенню, оскільки цей період роботи було зараховано відповідачем до страхового стажу до звернення позивача з цим позовом до суду.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію, утому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи з 10.08.2015 по 24.10.2017 і з 13.05.2019 по 18.06.2020 до страхового стажу у зв'язку з відсутністю в органі Пенсійного фонду України про сплату підприємством, яке розташоване в Російській Федерації, страхових внесків. Суд вважає, що відмова в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхувальником страхових внесків (єдиного внеску), є непропорційним втручанням держави в права позивача та порушує його право на своєчасне отримання пенсії в належному розмірі.
Тому позовні вимоги у вказаній частині також підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги мають бути задоволенні частково.
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Ураховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору в розмірі 908,00 грн при поданні позовної заяви, а позов задоволено частково, судовий збір у розмірі 454,00 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина судового збору в розмірі 454,00 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код: 23346787, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 275 від 11.09.2020.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 15.02.1981 по 09.09.1984 в ПТП «ЄМРН» Міненергомашу; з 02.01.1991 по 30.09.1994 в МПП «Енергомашремналадка» з 01.10.1994 по 01.04.1996 в СП «Енергомашремналадка» з 10.08.2015 по 24.10.2017 в ТОВ «Теплоуниверсал» і з 13.05.2019 по 18.06.2020 в ТОВ «Кавис».
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Повне рішення суду складено 1 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков