Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 березня 2021 р. Справа№200/11964/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просив:
визнати неправомірними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ЄДРПОУ: 42171919, щодо не видачі довідки ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р. в порядку спадкування за законом;
зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, ЄДРПОУ: 42171919, видати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , довідку про суму пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р.
Позовні вимоги обумовлені тим, що позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 . У зв'язку з недоотриманою пенсію померлої з 01.10.2014р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до нотаріуса про відкриття спадщини за законом. 13.03.2020р. відповідачем була надана відповідь на запит до Приватного нотаріуса, де вказано, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.03.2017р. по 31.08.2019р. складає 54626,32грн. При цьому відповідач у відповіді посилається на норми ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вказує, що розмір недоотриманої пенсії виплачується не більше ніж за три роки з дня звернення до управління особи яка має право на спадщину.
Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень протиправно обмежив суми недоотриманої за життя пенсії та просить суд задовольнити позов.
22.01.2021 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначено, що зобов'язаний виплатити недоотриману пенсію за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, отже Відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору по справі. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , є тимчасово переміщеною особою відповідно довідки № 1451-5000214983.
Відповідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 27.11.2019 року, ОСОБА_2 є померлою особою.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2020 року НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є спадкоємцем грошових коштів - недоотриманої пенсії за життя в сумі 54626, 32грн.
13.03.2020р. відповідачем на запит до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Бедненко С.В. була надана відповідь №879/04, де вказано, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 54626,32грн. При цьому відповідач у відповіді посилається на норми ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вказує, що розмір недоотриманої пенсії виплачується не більше ніж за три роки з дня звернення до управління особи яка має право на спадщину.
18.05.2020 року ОСОБА_1 надано разове доручення управління ПФУ в Першотравневому районі Донецької області на отримання призначеної пенсії за віком за період з 01.10.2014 року по 31.08.2019 року в сумі 53905, 17грн.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно зі ст. 52 Закону № 1058, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Наведена норма закону кореспондує статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (з дня відкриття спадщини - стаття 1220 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
При цьому, для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Враховуючи вказані приписи законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Норми частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 1227 ЦК України узгоджуються із приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Щодо доводів відповідача стосовно застосування положень ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Суд звертає увагу, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.
Отже, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень незалежно від наявності або відсутності вини будь-якої із сторін спірних правовідносин щодо неотримання пенсійних виплат пенсіонером.
Враховуючи впладене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги, а саме визнати дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ЄДРПОУ: 42171919, щодо не видачі довідки ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р. в порядку спадкування за законом неправомірними та зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області видати ОСОБА_1 довідку про суму пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд присуджує стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_5 ) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Тітова, б. 72-А, смт. Мангуш, 87400, ЄДРПОУ 42171919) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ЄДРПОУ: 42171919, щодо не видачі довідки ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р. в порядку спадкування за законом неправомірними;
Зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, ЄДРПОУ: 42171919, видати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , довідку про суму пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю за період з 01.10.2014р. по 01.03.2017р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Тітова, б. 72-А, смт. Мангуш, 87400, ЄДРПОУ 42171919) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка