Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 березня 2021 р. Справа№200/9006/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, з боку відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, з боку відповідача: ОСОБА_2 , в якій просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 16.09.2020 №332 було затверджено висновок Служби у справах дітей Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 15.09.2020 №32 про підтвердження місця проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю для її тимчасового виїзду за межі України з метою навчання
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 25 липня 2014 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , який розірваний рішенням Димитровськогоміського суду Донецької області від 11 травня 2016 року. Від шлюбу має доньку ОСОБА_3 , яка проживає разом з батьками матері.
16 вересня 2020 року виконавчим комітетом Мирноградської міської ради прийнято рішення про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для тимчасового виїзду за межі України. Вказане рішення виконавчого комітету вважає незаконним, прийнятим без врахування обставин, що мають значення для прийняття рішення. Так, єдиною і головною умовою видачі рішення виконавчої влади про підтвердження місця проживання дитини для тимчасового виїзду за межі України є наявність заборгованості по сплаті аліментів, яка в нього відсутня. Відтак висновок надано без врахування прав батька на участь у вихованні дитини. Таким чином, вважає, що рішення прийняте відповідачем є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує його права як батька дитини щодо участі у вихованні доньки та права дитини.
27 жовтня 2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому відповідач зазначає, доводи Позивача, з приводу порушення Відповідачем процедури прийняття спірного Рішення є такими, що не знаходять свого підтвердження та не можуть бути взяті до уваги судом. Крім того вказує, що згідно із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданим старшим державним виконавцем Мирноградського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ольгою Сідак . Позивач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 40722.75 грн. Вказує, що доводи Позивача спростовуються наданими гр. ОСОБА_5 документами. Окрім того, під час засідання, члени комісії запропонували матері зробити телефонний дзвінок доньці в режимі гучного зв'язку для з'ясування її відношення до даного питання. Під час розмови встановлено, що дитина останній раз бачила батька 09.09.2020. Саме тоді він відмовився надавати нотаріальну згоду на її виїзд за межі України. Малолітня сказала, що бачиться з батьком дуже рідко, він їй майже ніколи не дзвонить. ОСОБА_1 ніколи не пропонував доньці проживати в його родині. Дитина бажає і надалі виховуватись у родині матері, ОСОБА_5 . На підставі вищевикладеного, під час винесення рішення про підтвердження місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , комісією були з'ясовані всі обставини, для забезпечення належних умов для проживання та навчання для останньої. Таким чином, доводи Позивача, з приводу порушень з боку Відповідача процедури розгляду документів та прийняття рішень, є такими що спростовуються останнім за доданими до справи доказами.
Ухвалою від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року вирішено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, з боку відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 04 лютого 2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/9006/20-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчий комітет Мирноградської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, з боку відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 вересня 2020 року. (а.с. 11)
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 11.05.2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. (а.с. 9-10)
15.09.2020 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Мирноградської міської ради (витяг з протоколу від 15.09.2020 № 23) було розглянуто питання про підтвердження місця проживання дитини для тимчасового виїзду за межі України (Харькова). (а.с. 100-101)
15.09.2020 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Мирноградської міської ради були розглянуті подані гр. Бартковською ( ОСОБА_3 ) наступні документи:
1) заява гр. ОСОБА_2 від 14.09.2020;(а.с. 102)
2) копія паспорта заявниці ОСОБА_5 ;
3) копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) довідку про реєстрацію місця проживання заявниці ОСОБА_5 та дитини ОСОБА_3 ; (а.с. 103)
5) копію рішення Димитровського міського суду про розірвання шлюбу від 11.05.2016, ЄУН № 226/427/16-ц; (а.с. 104-105)
6) підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України .
До обов'язкового переліку документів, гр. ОСОБА_5 додані наступні документи:
1) виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ; (а.с.)
2) довідка про реєстрацію та тимчасове перебування гр. ОСОБА_3 (завірений переклад з польської мови) та довідка, що підтверджує, що учениця ОСОБА_3 , є ученицею Початкової Школи № 30 ім. Сірих Шеренгів з Двомовними класами.
Згідно з наданим відповідачем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданим старшим державним виконавцем Мирноградського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ольгою Сідак. Позивач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 40722.75 грн. (а.с. 108)
Сторонами надано Висновок від 15.09.2020 №32 «Про підтвердження місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , для її тимчасового виїзду за межі України».
Рішенням Виконавчого комітету Мирноградської міської ради (надалі Відповідач) від 16.09.2020 №332 було затверджено висновок Служби у справах дітей Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 15.09.2020 №32 про підтвердження місця проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю для її тимчасового виїзду за межі України з метою навчання.(а.с.83-84)
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності прийняття виконавчим комітетом Мирноградської міської ради (надалі Відповідач) рішення від 16.09.2020 №332.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 313 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається із ст. З Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
За пп. З п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється зокрема: без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред'явлення рішення суду або органу опіки та піклування (районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі його утворення), сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 712/10623/17 зазначила, що положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Відповідно до ч. 5 ст. 157 СК України той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України).
Відповідно до частини 1 ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
З аналізу викладеного вбачається, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, не може бути обмеженим у своїх правах щодо дітей. Єдиною правовою підставою для обмеження батьків у своїх правах щодо дітей є неналежне виконання обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, а саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що станом на 2020 рік мається заборгованість у позивача по аліментам, при цьому ця сума становить 40722,75 грн., що підтверджується довідкою, виданою державним виконавцем Сідак О.В. Позивачем, доказів зворотного суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при зверненні до служби у справах дітей із заявою про надання висновку про підтвердження місця проживання дитини з метою тимчасового виїзду за межі України, ОСОБА_2 , відповідно до ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, підтверджено наявності у батька заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці .
Тому суд вважає, що у служба у справах дітей правомірно прийняла висновок про підтвердження місця проживання дитини, для тимчасового виїзду за межі України, який затверджений рішенням виконавчого комітету від 16 вересня 2020 року у відповідності до норм Сімейного кодексу України.
Щодо доводів позивача про те, що заява третьої особи не відповідає вимогам ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, а саме не містить інформації про часовий проміжок перебування у державі прямування, суд зазначає, що право на визначення терміну перебування дитини - ОСОБА_3 , залишається за ОСОБА_2 оскільки частиною 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, передбачено, зокрема, той з батьків , з яких за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою навчання, у разі якщо наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Матеріалами справи підтверджено, що станом на 2020 рік мається заборгованість у позивача по аліментам сума якої становить 40722,75 грн., що підтверджується довідкою, виданою державним виконавцем Сідак О.В.
Щодо доводів Позивача, з приводу порушення Відповідачем процедури прийняття спірного Рішення є такими, що не знаходять свого підтвердження та не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки на офіційному сайті Мирноградської міської ради, у розділі «Рішення громади» тип документа «рішення виконкому» 16.09.2020 опубліковано спірне рішення (https://myrnograd-rada.gov.ua/rishennya-gromadi/pro-zatverdzhennya-visnovku-sluzhbi-u-spravah-ditej-vikonavchogo-komitetu-mirnogradskoyi-miskoyi-radi-pro-pidtverdzhennya-miscya-prozhivannya-malolitnoyi-ho-roku-narodzhennya-dlya-yiyi-timcha).
Твердження позивача, що позивачем не було проведено відвідування дитини за місцем її проживання спростовується наданим відповідачем Актом обстеження фактичного проживання ОСОБА_8 від 14.09.2020.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Виконавчий комітет Мирноградської міської ради (код ЄДРПОУ 33123536, вул. Центральна, буд. 9, м. Мирноград, Донецька область, 85323), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, з боку відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 16.09.2020 №332 було затверджено висновок Служби у справах дітей Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 15.09.2020 №32 про підтвердження місця проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю для її тимчасового виїзду за межі України з метою навчання., - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Шинкарьова