Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття позовної заяви
та відкриття провадження в адміністративній справі
01 березня 2021 р. Справа №200/2051/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра юстиції України - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини Івана Юрійович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
24 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до заступника Міністра юстиції України - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_2 (далі - відповідач, заступник Міністра), надісланий на адресу суду 19 лютого 2021 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявилася у неправомірній відмові в наданні позивачу публічної інформації за його запитом на отримання публічної інформації від 14 січня 2021 року № 14/01-13;
- зобов'язати повторно розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 14 січня 2021 року № 14/01-13 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939) відповідач надав відповідь не по суті запиту, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації.
За наслідками з'ясування питань, визначених ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і подано з дотриманням правил підсудності; підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України, відсутні.
Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа.
Ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що на запит про доступ до публічної інформації позивач отримав відповідь, яку розцінює як протиправну відмову у наданні запитуваної інформації (наданні інформації не по суті запиту).
Ця справа не належить до тих справ, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС України, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, справа розглядатиметься судом без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку ст. 263 КАС України суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправною, на думку позивача, відмовою у наданні йому запитуваної публічної інформації, тобто запит на інформацію розглянутий розпорядником інформації, надав на нього відповідь, і ці дії потребують оцінки суду на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, та вимогам Закону № 2939.
Предметом спору не є бездіяльність суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію. Як наслідок, положення ст. 263 КАС України не підлягають застосуванню, а тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Щодо належного відповідача у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Визначене поняття «суб'єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб'єктів, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939. У зв'язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов'язки розпорядника інформації.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 14 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з запитом на отримання публічної інформації № 14/01-13 до розпорядника інформації - Міністерства юстиції України.
Запит стосувався надання звернення, на яке Міністерство юстиції України надавало відповідь-роз'яснення від 21 грудня 2020 року № 57298/Ч-33021/8.4.3.
Відповідь на запит позивача Міністерство юстиції України надало листом від 16 січня 2021 року № 1982/ПІ-Т-179/8.4.3 за підписом заступника Міністра - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини І.Ю.
Суд зазначає, що заступник Міністра не є органом державної влади, а тому не володіє публічною інформацією і в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 не може бути її розпорядником.
Рішення з приводу запиту на інформацію може прийматися керівником розпорядника інформації чи іншою посадовою особою, яка є носієм організаційно-розпорядчих повноважень, тобто, така посадова особа діє від імені розпорядника інформації, а тому належним відповідачем у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України, до якого надійшов запит на інформацію, а не заступник Міністра, який діяв від його імені.
Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у п. 32 постанови від 16 квітня 2018 року по справі № 820/3775/17.
Так Верховний Суд зазначив, що голова адміністрації району міської ради під час надання відповіді на запит позивача виступала відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2939. В той же час, остання не є розпорядником публічної інформації у розуміння ст. 13 Закону № 2939. При цьому Верховний Суд вказав на те, що відповідач підлягав заміні на належного під час розгляду справи судом першої інстанції, чого зроблено не було.
Викладене вище спростовує наведені позивачем у позовній заяві аргументи на користь того, що належним відповідачем у справі має бути саме заступник Міністра, а не Міністерство юстиції України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
При цьому за приписами ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З огляду на викладене на підставі ч. 3 ст. 48 КАС України суд пропонує позивачу надати згоду на зміну первинного відповідача у справі - заступника Міністра юстиції - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини І.Ю. на належного відповідача - Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код: 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 241, 248, 256, 257, 258, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/2051/21-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до заступника Міністра юстиції України - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини Івана Юрійович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Запропонувати позивачу відповідно до ч. 2 ст. 48 КАС України надати згоду на заміну первісного відповідача у справі на належного - Міністерство юстиції України.
3. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України - відмовити.
4. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 262 КАС України.
5. Справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кравченко Т.О. одноособово.
6. Повідомити учасників справи, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може проводитися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
7. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС України.
8. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відповідь на відзив має бути складена і подана з дотриманням правил, встановлених ст. 163, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.
9. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заперечення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 164, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.
10. Повідомити відповідача, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
11. Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права і обов'язки, визначені у ст. ст. 44, 47 КАС України.
12. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
13. Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу - також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко