Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 лютого 2021 р. Справа№200/9024/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
при секретарі Зурабашвілі А.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Борозенцева С.В.
представника відповідача та третьої особи Шашко А.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення сум,-
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ:40108646, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Макара Мазая, 16) та з урахуванням уточненого адміністративного позову просив суд визнати протиправним та скасувати наказ №460 від 07.08.2020 року в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ №627 о/с від 26.08.2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення зі служби в поліції з 26.08.2020 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поновлення на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 27.08.2020 року та стягнути грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 27.08.2020 року по день прийняття рішення судом.
В обґрунтування позову зазначив, що з 29.12.2015 року він проходив службу в Національній поліції, обіймаючи посаду заступника командира роти тактико-оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №460 від 07.08.2020 року до нього було застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби та згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №627 о/с від 26.08.2020 року його звільнено зі служби в поліції з 26.08.2020 року. Підставою для прийняття наказу про звільнення слугував висновок службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження №12019050390003612 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України відносно позивача. Зазначив, що висновок службового розслідування від 27.07.2020 року містить опис скоєного діяння, яке є предметом кримінального провадження. Ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку та було б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить. В матеріалах службового розслідування відсутнє рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, що на його думку суперечить принципам презумпції невинуватості, який передбачено ст.62 Конституції України.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі №200/9024/20-а та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.11.2020 року.
19.11.2020 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.2020 року.
01.12.2020 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.12.2020 року.
Ухвалою суду від 15.12.2020 року клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів - задоволено. Зобов'язано відповідача надати у строк до 21 січня 2021 року: довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 , обчислені відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №200/9024/20-а на 30 днів. Відкладено підготовче засідання до 21 січня 2021 до 12 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 21.01.2021 закрито підготовче провадження по справі №200/9024/20-а та призначено до розгляду по суті на 16.02.2021 року о 13 год. 00 хв.
18.11.2020 року представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Свою позицію обґрунтував тим, що в період часу з 29.12.2015 року по 26.08.2020 року позивач проходив службу в Національній поліції України, з 23.06.2018 року по 26.08.2020 року перебував на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП. 19.10.2019 року до ЄРДР внесено відомості №12019050390003612 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Слідчий другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повідомив позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.06.2020 №1307 було призначено службове розслідування. В ході проведення службового розслідування, моніторингом мережі інтернет було виявлено шість публікацій про повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вказані публікації викликали суспільний резонанс серед користувачів мережі інтернет та залишено безліч негативних коментарів, які підривають авторитет Національної поліції України, як центрального органу виконавчої влади. Дисциплінарна комісія в ході службового розслідування прийшла до висновку, що дисциплінарний проступок вчинений позивачем, дискредитує честь держави і підриває авторитет Національної поліції України та є несумісним із подальшим проходженням служби. За результатами службового розслідування складено висновок від 27.07.2020 року та встановлено, що позивач грубо порушив службову дисципліну, що виразилося в порушенні п.1,3 ч.1 ст18 та ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,6 та 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.1 п.3,4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських. Наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2020 року №460 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції від 26.08.2020 року №627 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» з 26.08.2020 року. Додатково зауважив, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності (а.с.82-90).
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Представник відповідача та третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
У період з 29.12.2015 року по 26.08.2020 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції ДПП старший лейтенант поліці (а.с.49-50).
24.06.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (а.с.126-127).
Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №1307 від 30.06.2020 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», призначено службове розслідування за фактом внесення слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м. Краматорську, відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050390003612 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, до вчинення якого причетний заступник командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (а.с.105).
Під час проведення службового розслідування встановлено, що моніторингом мережі інтернет було виявлено шість публікацій про повідомлення старшому лейтенанту ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вказані публікації викликали суспільний резонанс серед користувачів інтернет про що залишено безліч негативних коментарів, які підривають авторитет не тільки одного поліцейського, а й авторитет Національної поліції України, як центрального органу виконавчої влади. Вказано про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Станом на 27.07.2020 року досудове слідство в кримінальному провадженні №12019050390003612 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України продовжується. Внесення відомостей до ЄРДР, оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 набуло суспільного резонансу та негативно виплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції . У висновку зазначено про те, що ОСОБА_1 з підозрою не згоден, не вважає себе винним у скоєнні злочину.
У висновку службового розслідування зазначено про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні п.1,3 ч.1 ст.18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,6 та 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.1 п.3,4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з ч.3 ст.19 та п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.94-104).
Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №460 від 07.08.2020 року «Про застосування до працівника батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні п.1,3 ч.1 ст.18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,6 та 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.1 п.3,4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з ч.3 ст.19 та п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.91-92).
Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №627 о/с від 266.08.2020 року, яким відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції з 26.08.2020 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції №460 від 07.08.2020 року (а.с.93).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами 1 та 2 статті 19 цього Закону визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарно-правового аспектів.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.
Отже, дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статей 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частинами 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно із статтею 19 Дисциплінарного статуту, яка визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема частин 3, 7, 8, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно із пунктами 1, 2 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування відносно позивача стала інформація про те, що слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Краматорську внесено відомості до ЄРДР за №12019050390003612 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до вчинення якого причетний заступник командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
При цьому, підстава для звільнення позивача зі служби зумовлена тим, що ОСОБА_1 , на думку відповідача, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст.186 КК України грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Згідно пунктів 1, 2 частини 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно частин 1 та 5 статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Згідно із частиною 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд доходить висновку, що виключно вироком суду можуть бути підтверджені обставини, описані у висновку службового розслідування та в наказі про накладення дисциплінарного стягнення стосовно того, чи мали місце зі сторони позивача відповідні дії щодо відкритого викрадення чужого майна (грабіж), який поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутній вирок суду про визнання позивача винним у вчиненні злочину, який передбачено ч.2 ст.186 КК України.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що в інтернет мережі була розміщена інформація щодо повідомлення старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.186 КК України, яка, на думку відповідача, підриває авторитет не тільки одного поліцейського, а й авторитет Національної поліції України, оскільки розміщення вказаної вище інформації не є доказом вчинення дисциплінарного проступку.
Сама по собі інформація про вручення працівнику поліції підозри не підриває авторитет поліції, оскільки не є встановленим фактом вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.
У рішенні від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру позивачу не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.
Крім того, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі №420/5368/18.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №460 від 07.08.2020 року в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №627 о/с від 26.08.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції з 26.08.2020 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Таким чином, оскільки наказом Департаменту патрульної поліції від 26.08.2020 року №627 о/с позивача звільнено з посади заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ з 26.08.2020 року, суд зазначає, що цей день є останнім робочим днем, тому суд вважає за необхідне поновити позивача на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ з 27.08.2020 року
Щодо позовних вимог в частині стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»(далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
При цьому, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100), визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення не робочих, а календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розраховувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розміру його грошового забезпечення за останні два місяці, що передують місяцю звільнення, шляхом ділення на кількість календарних днів.
Аналогічна позиція щодо застосування норм спеціального нормативно-правового акта (Порядку № 260) та розрахунку грошового забезпечення викладена в постанові Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 805/1110/17-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 75424287).
Так, ОСОБА_1 було звільнено 26.08.2020 року, період вимушеного прогулу тривав з 27.08.2020 року (наступний день після звільнення) по 16.02.2021 року (дата прийняття судом рішення про поновлення на посаді), що складає 174 календарних днів.
Відповідно до довідки про доходи №1769 від 29.12.2020 року грошове забезпечення ОСОБА_1 у червні 2020 року складало 16477,59 грн., а у липні 2020 року складало 8556,44 грн.
Таким чином середньоденний розмір заробітної плати позивача складав 410,39 грн. (16477,59 грн. + 8556,44 грн.) : 61 календарних днів (30+31).
З урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, розрахована наступним чином: 410,39 грн. х 174 календарних днів, що становить у загальному розмірі 71407,86 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на корись позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період 27.08.2020 року по 16.02.2021 року у розмірі 71407,86 грн., з вирахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ:40108646, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Макара Мазая, 16) про визнання протиправним та скасування наказу №460 від 07.08.2020 року в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу №627 о/с від 26.08.2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині звільнення зі служби в поліції з 26.08.2020 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поновлення на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 27.08.2020 року та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 27.08.2020 року по день прийняття рішення судом - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №460 від 07.08.2020 року в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №627 о/с від 26.08.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції з 26.08.2020 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську управління патрульної поліції Донецької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти тактико - оперативного реагування батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції з 27.08.2020 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ:40108646, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2020 року по 16.02.2021 року (день ухвалення рішення) у розмірі 71407 (сімдесят одна тисяча чотириста сім) грн. 86 коп.
Сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу визначена без утримання податків і обов'язкових платежів.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
У судовому засіданні 16 лютого 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 26 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая